Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Ще не вмерла Україна?»

21 травня, 2010 - 00:00

«Той, хто володіє Севастополем, володіє Кримом».

(Із газет)

 

«Будь-яке загравання з Росією веде до поглинання».

(Із газет)

 

«Ціна договорів із Росією не варта того паперу, на якій вони написані».

(Отто Бісмарк)

 

Шановна редакціє!

Результати зустрічі президентів Януковича та Медведєва в Харкові 21 квітня цього року нагадали випадки з недавньої історії, а саме — угоди, підписані в Біловезькій пущі.

Виявляється, варто трьом керівникам Росії, України та Білорусі в дружній і невимушеній обстановці підписати певний документ із подальшою одночасною його ратифікацією парламентами цих країн, як доля імперії вирішена.

Варто двом керівникам України та Росії підписати в Харкові відповідний документ із подальшою ратифікацією його тепер уже ручними й слухняними парламентами, як доленосне для України питання про перебування в Криму Чорноморського флоту РФ вирішене.

Скажіть, що заважає цим двом президентам зібратися в якій-небудь «пущі» й підписати документ про входження України до складу Росії з подальшою одночасною ратифікацією його обома парламентами, після чого держава Україна зникає з політичної карти світу?

Як вам подобається така проста і доступна схема та перспектива її реального втілення в життя? При цьому слід пригадати, що 1939 року два тирани Сталін і Гітлер кулуарно підписали Пакт про ненапад, після чого почалася Друга світова війна.

Тож доти, доки такі важливі рішення прийматимуть двоє-троє осіб без участі громадськості, референдумів, долі світу й окремих країн у великій небезпеці.

Стає страшно!

З повагою, В. ПРОХОРОВСЬКИЙ, пенсіонер із 1992 року, Київ

Газета: 
Рубрика: