Головна наука, яку Європа має засвоїти з наслідків виверження вулкана Ейяф’ядлайокудль в Ісландії, — це необхідність підготовки до сейсмічних подій, які можуть виявитися значно серйознішими, вважає британський вулканолог Стівен Селф.
Нинішнє виверження вулкана Ейяф’ядлайокудль в Ісландії здається воістину серйозним стихійним лихом через спричинений ним транспортний колапс в Європі. Тим часом це не найстрашніші наслідки, до яких призводили в житті людства вулкани взагалі й вулкани Ісландії зокрема. Головна наука, яку Європа має засвоїти з цієї події, — необхідність підготовки до сейсмічних подій, які можуть виявитися значно серйознішими, вважає вулканолог, професор британського Відкритого університету Стівен Селф.
Він вивчав славнозвісне виверження ісландського вулкана Лакі, яке відбулося 1783 року й тривало вісім місяців; це призвело до похолодання й голоду в Європі в 1784 році.
Тоді в атмосферу Землі було викинуто значно більше попелу, ніж сьогодні — попіл стояв у другій половині 1783 року над більшою частиною території Євразії.
Лакі принципово відрізняється від Ейяф’ядлайокудль. Якщо виверження останнього належить до підлідного типу, то Лакі належить до щитових вулканів і вивергався за так званим гавайським типом, коли виверження відбувається не з окремого кратера, а через довгі розломи в рифтовій зоні. У випадку останнього виверження Лакі довжина розлому склала 25 км. Крім того, значно небезпечнішим був і хімічний склад газів, що випускаються вулканом. Якщо про будь-яку загрозу Ейяфьядлайокудль в цьому плані не повідомлялося, то Лакі та його сусід Грімсвотн викинули в атмосферу отруйні сполуки фтору, а також діоксид сірки. При взаємодії з атмосферною вологою ці сполуки роблять дощі кислотними й дуже небезпечними. З діоксиду сірки може утворюватися сірчана кислота, а плавикова (фтороводнева) кислота, наприклад, навіть може роз’їдати скло. Сукупність цих подій знищила поголів’я худоби, пасовища і майже чверть населення Ісландії.
«Отруйний туман тоді досяг і материкової Європи. Він пройшов над Британією, півднем Норвегії, перемістився до Парижа й Рима. Люди вмирали прямо на полях, худоба знемагала від опіків і респіраторних отруєнь, посіви в’яли», — розповідає Селф.
Аерозолі змінювали розподіл кольорів видимого спектру Сонця, й воно через серпанок мало вигляд криваво-червоного.
Наслідки виверження вулкана Лакі в Європі діяли майже два роки. Дві зими були аномально холодними, в усій Європі загинули десятки тисяч людей. Деякі історики вважають, що саме ці кліматичні зміни стали останньою краплею, що перевернула суспільне життя Франції й призвела до початку Великої французької революції 1789 року.
Похолодання поширилося майже по всій Північній півкулі. Бенджамін Франклін зазначав у своїх спогадах, що зима 1784 року була найсуворішою на його пам’яті в США. Було так холодно, що Міссісіпі замерзла до самого гирла в районі Нового Орлеана.
Проте за своїм типом виверження Лакі (і вже тим більше Ейяф’ядлайокудль) досить «незагрозливе».
Виверження починається не раптово, й хмари попелу піднімаються на відносно невелику висоту — до 10 тис. м. Для порівняння: в наслідок виверження Плініанського типу (до нього належать дві відомі події — виверження Везувію, що знищило Помпеї, й грандіозне виверження Кракатау на Індонезійських островах) з’явилися стовпи попелу заввишки до 100 км. У цьому випадку виверження починається з потужного раптового вибуху (звук вибуху Кракатау було чутно за 5 тис. км) і відбувається швидко зі значними руйнуваннями.
Найважливіше, що потрібно розуміти, розповідаючи про вулкани: виверження практично зовсім непередбачувані.
Той самий Лакі може проспати ще тисячі років, а може відновити активність. Ніхто не може гарантувати ні того, ні іншого сценарію.
Прогнози щодо Ейяф’ядлайокудль робити теж складно. Вчені згадують про те, що останнє його виверження 1821 року тривало 14 місяців. Той же сценарій може повторитися зараз (а може й не повторитися). Авіатори сподіваються, що потоки повітря у стратосфері до літа зміняться, й вулканічний попіл перестане «нести» на Європу. Щоправда, якщо він опиниться над океаном, то можливе припинення трансатлантичних рейсів теж навряд чи втішить цивілізацію.
Не справджуються й найбільш короткострокові прогнози. Ще вчора стверджувалося, що виверження згасає. Ісландська сторона повідомляла, що вулкан почав випускати потоки лави, що свідчить про завершальну фазу вулканічної події. Проте в межах одного за часом (майже безперервного) виверження може статися кілька окремих подій, тому після спокійної фази може знову розпочатися активна, що й сталося в цьому випадку: вже вночі з’явилися повідомлення про відновлення активності вулкана. Збадьорілі авіаперевізники знову не можуть розпочати роботи, і плани щодо відкриття аеропортів зриваються.
Чи готова сучасна цивілізація до серйозного виверження вулкана?
Припустимо, що вулканічна подія, аналогічна виверженню Лакі 1783 року, станеться незабаром. Кількість населення Європи з того часу збільшилася в рази. Чи зроблено що-небудь, щоб кількість жертв стихії не збільшилася так само в рази? Напевно, зараз можна ефективніше боротися з голодом, оскільки система постачання продуктів стала ефективнішою й диверсифікованою. Проте нам невідомо, який відсоток смертей був викликаний не голодом, а захворюваннями дихальних шляхів через отруєння. І тут картина менш радісна. Немає впевненості, що сучасна система охорони здоров’я готова до такого повороту.
Крім того, людство обросло складною інфраструктурою, дуже важливою для функціонування сучасного суспільства і, можливо, досить крихкою перед лицем стихії. Наприклад, супутниковий зв’язок може обірватися, якщо шар попелу в небі стане надто щільним. Даних про такі випадки просто немає. Також незрозуміло, якою мірою агресивні хімічні речовини в атмосфері небезпечні для авіації. Вивержень такого типу в добу польотів людини майже не було. Окремі випадки прольоту через хімічно агресивні середовища відомі у військовій авіації, проте результати експертизи бортів не відомі широкому загалу.
