Минулої середи українське зовнішньополітичне відомство отримало «нового старого» міністра — дипломата Костянтина Грищенка, який протягом останніх двох років був українським послом в Росії. Для нього це призначення є свого роду поверненням на посаду, яку він уже обіймав з 2003 по 2005 рік. На посту міністра закордонних справ Костянтин Грищенко замінив Петра Порошенка, який, до речі, за кілька місяців роботи також встиг себе непогано зарекомендувати в якості «дипломата № 1». Слід зазначити, що до останнього ходили чутки про те, що Петро Порошенко може зберегти свою посаду в уряді Миколи Азарова, в якому керівні посади обіймають чимало українських бізнесменів. Але врешті-решт переміг Костянтин Грищенко, який давно співпрацює з Партією регіонів, був тіньовим міністром закордонних справ до призначення на посаду посла в Росії.
Призначення головою МЗС Костянтина Грищенка заочно схвалила більшість експертів у своїх коментарях. На його користь пригадують ефективну діяльність нинішнього міністра в Брюселі (там він очолював місію при НАТО), Вашингтоні та Москві. Причому в США та Росії Грищенко працював далеко не в найкращі часи українсько-американських та українсько-російських відносин.
Новий очільник МЗС неодноразово доводив, що вміє відстоювати національні інтереси та тримати удар у непростих дипломатичних ситуаціях. У складні часи українсько-російських відносин в інтерв’ю «Радіо «Свобода» Костянтин Грищенко зокрема заявив: «Не може Росія сьогодні нам нав’язувати свою модель розвитку, оскільки вона в них базується зовсім на інших принципах. Проблеми у відносинах України та Росії пов’язані з абсолютно різними системами розвитку суспільства...» Він також не побоявся провести на території Посольства України в Росії акцію «Незгасима свіча» у 2008 році — дань пам’яті жертвам Голодомору — у той час як московська влада заборонила проведення цього заходу в місті.
До речі, новопризначений міністр вже накреслив собі маршрут майбутнізх візитів. Перший він здійснить 16-17 березня до Москви. За даними ЗМІ, там він проведе зустріч зі своїм колегою Сергієм Лавровим і підпише план взаємодії зовнішньополітиних відомств двох країн.
Хоча всі відзначають високий професіоналізм Грищенка, не можна не звернути увагу на його заяву під час представлення нового міністра колективу МЗС Президентом України. 11 березня під час виступу Грищенко, зокрема, заявив: «Пріорітети зовнішньої політики... окреслив Президент України. Зовнішню політику визначає глава держави. Ми всі маємо це усвідомлювати. Ми маємо вносити пропозиції що відповідають інтересам держави, але вони мають проходити через Президента». Нагадаємо, що відповідно до статті 106 Конституції України таких повноважень у Президента немає. Натомість він «представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України». А «визначенням засад внутрішньої і зовнішньої політики», згідно зі статтею 85, займається Верховна Рада України. Тому виникає питання, чи є така обмовка міністра випадковою?
КОМЕНТАРI
Тамара ГУЗЕНКОВА, провідний науковий працівник Російського інституту стратегічних досліджень (РІСД):
— Фігура Костянтина Грищенка добре відома як в українській політиці, так і в російській. За час роботи на посаді амбасадора України в Росії він зумів проявити себе як обережний політик, який при всій складності російсько-українських відносин діяв досить обережно, аби не дратувати Київ і Москву. Я знаю, що його призначення проходило в досить конкурентному середовищі, він не був єдиним кандидатом на пост голови українського зовнішньополітичного відомства. Потрібно сказати, що були досить вагомі підстави для призначення й Петра Порошенка. У правлячих колах зважили всі «за і проти», і, ви бачите, все ж таки перемогла фігура Костянтина Грищенка. Я гадаю, це пов’язано з тим, що його зв’язують давні політичні стосунки з Партією регіонів. Тобто, його призначили на цей пост як більш знайому, перевірену та більш лояльну фігуру щодо Віктора Януковича. Тому, я вважаю, що жодних революційних змін із приходом Грищенка не буде. Як і його попередникам, йому доведеться балансувати між сходом і заходом, Євросоюзом і Росією, тому йому потрібно буде проявити приклади кмітливості, аби демонструвати зважений зовнішньополітичний курс. Я вважаю, він впорається з цією роллю і проявить політичне довгожительство на посту міністра закордонних справ України.
Євген КАМІНСЬКИЙ, завідувач відділу Інституту світової економіки та міжнародних відносин:
— Костянтин Грищенко — це професіонал високого рівня. Очевидно, що він на посаді міністра закордонних справ відчуватиме до певної міри роздвоєння. Під час перебування на посаді посла України у Вашингтоні він відчував симпатії до євроатлантичного вибору України. Сьогодні він, напевно, змушений буде відмовитися від євроатлантичного вектору, оскільки це не відповідає ні планам, ні цілям тих, хто стоїть за лідерами Партії регіонів. Із другого боку, якщо виходити з того, що на виборах перемогла фінансово-політична група Фірташа, то нині дуже важко сказати точно, яким є його позиціонування щодо євроатлантичного потенційного вибору України. Тому саме роздвоєність у Костянтина Івановича буде ключовим елементом на його новій посаді. Він не буде людиною, яка чітко проводитиме курс, відірваний від результатів виборів. Костянтин Іванович справді робитиме те, про що він заявив, коли його презентували зарубіжним дипломатам у якості нового очільника МЗС. А саме — він проводитиме курс Віктора Януковича і ніщо інше. Очікувати надмірної самостійності, рішень, які б виходили за рамки рішень Партії регіонів та її лідера, не варто.
