Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Монологи: Шевченко, Франко, Стус

У Національному музеї Кобзаря були представлені диски серії «Твої сини, Україно, твій біль, твоя слава»
5 березня, 2010 - 00:00

Автором, режисером і виконавцем цього некомерційного проекту виступив Олександр Биструшкін, до нього увійшли поетично-музично-літературні композиції, присвячені трьом велетням духу і Прометеям нації — Тарасові Шевченку, Іванові Франку і Василеві Стусу. Десять років тривала робота над аудіо-диском. Як зізнався Олександр Павлович: «Коли мені було важко, я читав твори Кобзаря і розумів, що мої негаразди — це лише пил... Зі спадщини Тараса Григоровича, де кожне слово важливе, мені довелося відбирати твори, щоб збудувати єдину композицію». Оригінальну музику до «Монологів самоти» написав відомий композитор Михайло Чембержі, також у проекті використано тему народної пісні «Думи мої, думи...».

— Найболючіший діалог поет Шевченко вів із самим собою. Зі своїми думами. Вони йому найбільше приносили печалі, скорботи... І багато в цьому діалозі віри і надії на Україну, — підкреслив академік, директор Інституту літератури НАН України Микола Жулинський, який записав передмову до шевченківського диску. — Ми можемо ввійти в світ переживань Шевченка завдяки його поезії, пізнати його внутрішню скорботу, його хвилювання, його поривання і його великі надії. І тоді ми зрозуміємо, що геніальність дарована Господом. У цьому і тайна, і вічна глибина Шевченкового слова!

Диск «Зів’яле листя» романтичний, і в ньому Биструшкін проникливо читає лірику Франка — шедевр поетичної майстерності Івана Яковича. У музичному оформленні диску взяв участь композитор М. Чембержі, а художнє оформлення зробив Андрій Чебикін (обидва записи зроблено на студії «Лемма» звукорежисером Олегом Ступкою).

— У «Зів’ялому листі» такі легкі, ніжні вірші, з такою гамою почуттів і розумінням душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому віддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірику, співцю кохання та настрою, — сказав поет Борис Олійник (автор передмови до диску). — Але саме ця туга і пристрасть, завдавши болю, викресала з душі поета такі іскри неповторної лірики чистого кохання, котрі й досі не гаснуть, торкаючись наших сердець...

А син поета Василя Стуса Дмитро підкреслив, що Олександр Биструшкін дуже проникливо читає «Листи до сина». Цей запис було зроблено до 24 річниці смерті поета і правозахисника (у 1985 р. поет-дисидент помер у мордовському концтаборі). Василь Стус став символом українського опору другої половини ХХ століття (про цей диск «День» писав у №154 за 2009 р.). А найбільша мрія автора композицій — щоб диски «Твої сини...» мала кожна школа в Україні.

Тетяна ПОЛІЩУК, «День»
Газета: