У суботу виборча кампанія офіційно закінчилася. Попереду інавгурація новообраного президента України, перше завдання якого полягає в тому, аби щонайшвидше створити парламентську коаліцію, а потім і уряд. Тоді нова команда зможе діяти.
Ця справа буде важкою й, швидше за все, невдячною. Тому що непопулярних реформ у нас ніхто не любить. Новій владі доведеться ходити ніби по лезу ножа, весь час балансуючи між нещодавніми передвиборними обіцянками (і власними, й опонента, які також було бажання хоча б частково втілювати в життя) і явно необхідними реформами. Чи зможе уряд представити людям прийнятні аргументи, що переконують у необхідності затягнути паски? Чи зможе глава держави, до чиїх безпосередніх обов’язків сьогодні не входять турботи про підйом економіки, все ж таки стабілізуюче й навіть благотворно впливати на неї своїми діями й висловами? Адже йому доведеться, з одного боку, стимулювати уряд до нових і нових реформ. А з другого боку — запевняти населення, що реформи — це хоча й боляче, але не смертельно, й розповідати про майбутні (якщо не сьогодні, то завтра) позитивні зміни. Як поведеться в цих обставинах опозиціонер від Бога Юлія Тимошенко, яка все ще залишається прем’єр-міністром, а отже, досить вагомим чинником української політики? Питань безліч — відповідей поки мало...
Привертає увагу заява Міжнародного валютного фонду, що «заборговував» Україні четвертий торішній транш кредиту stand-by. Голова Фонду Домінік Стросс-Кан більш як місяць тому говорив, що співпраця з Україною після закінчення президентських виборів поновиться. Але старший консультант Департаменту міжнародних відносин МВФ Девід Хоулі в четвер, схоже, зробив заяву протилежного змісту. За його словами, Україна має достатньо міжнародних резервів для того, щоб обслуговувати зовнішні зобов’язання, включаючи платежі за імпорт газу. Чи не свідчить це про зміну підходу МВФ до України?
Зрозуміло, що в уряді всі проблеми нашої економіки добре відомі, а спроби представити ситуацію у вигляді сучасного потьомкінського села пов’язані в першу чергу з політичною доцільністю. Але навіть в оточенні Тимошенко останнім часом лунає дедалі більше голосів, налаштованих на прагматичні ноти. Наприклад, народний депутат (БЮТ) Юрій Полунєєв, який має величезний досвід роботи в міжнародних фінансових організаціях, упевнений: «Поза сумнівом, політичні ризики й відсутність сьогодні в Україні системної влади є одним з дуже серйозних чинників, який надалі підриватиме платоспроможність країни». З ним згодні й інші експерти, зокрема економіст компанії Astrum Investment Management Олексій Блинов. Він вважає, що саме відновлення співпраці з МВФ забезпечить обслуговування боргів країни на гідному рівні. А виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко навіть називає співпрацю з МВФ «важливим якорем, який міг би вплинути на рішення іноземних інвесторів і кредиторів повернутися до країни».
Сьогоднішнє інформаційне поле явно свідчить про те, що в бізнес-середовищі, в експертному співтоваристві та і в українській громадській думці в цілому останнім часом спостерігається повний консенсус щодо реалізації непопулярних реформ. Раніше свою програму реформ для нового президента представила група незалежних експертів на чолі з Олександром Пасхавером і Андерсом Ослундом. Минулого четверга відповідну заяву оприлюднив Національний банк. У п’ятницю зі своїм Планом першочергових заходів для реалізації національної антикризової програми виступив Український союз промисловців і підприємців.
Відповідаючи на запитання про можливі конкретні інструменти для виправлення нинішньої фінансово-економічної ситуації в країні, народний депутат, президент УСПП Анатолій Кінах сказав «Дню»: «Насамперед нам слід продовжити співпрацю з Міжнародними фінансовими організаціями: МВФ, Світовим банком, ЄБРР і так далі. Але ми впевнені, що умови співпраці мають відповідати суті антикризових заходів, національним інтересам України та балансу інтересів з нашими партнерами, а ресурси з цих позик мають бути спрямовані не на політику споживання, а на розвиток, на структурні реформи та підвищення конкурентоспроможності України».
