У 2009 році вітчизняні банки зазнали збитків у сумі 38 мільярдів гривень. Про це днями повідомив президент Асоціації українських банків (АУБ) Олександр Сугоняко. Однак, як відзначив він, при цьому країні таки вдалося уникнути системної банківської кризи.
Протягом 2009 року депозитні рахунки населення та підприємств «схудли» на 43 мільярди гривень, озвучує річну статистику Сугоняко. За його словами, минулого року з банківської системи забрали кожну п’яту гривню! На цьому факті він робить особливий наголос, адже світова фінансова практика показує, що забирання кожної 20-ї грошової одиниці є загрозливим для банківської системи. Як Україні вдалося «подолати» таку фінансову аксіому, Сугоняко пояснює просто. По-перше, статутний капітал банків протягом року зріс з 82,5 мільярда до 120 мільярдів гривень, підстрахувавши тим самим ризики від неповернення проблемних кредитів. По-друге, з березня 2009 року відновився притік коштів на поточні рахунки фізичних осіб (на кінець року приріст становив 16 мільярдів гривень), а з травня у фізичних осіб почали зростати й депозити (приріст — 17,5 мільярда гривень). «Отже, у населення є гроші», — підсумовує Сугоняко. Але бракує довіри до банківської системи та до економіки, вважає він.
Зовсім інша ситуація склалася з депозитними вкладами підприємств: за рік вони скоротилися на 27 мільярдів гривень. Поточні ж рахунки юридичних підприємств почали оживати з квітня, і наприкінці 2009 року вони збільшилися на три мільярди гривень. Повільне повернення грошей юридичних осіб у банківську систему Сугоняко пояснює збиранням податків наперед та невідшкодуванням ПДВ бізнесу.
Серед основних завдань для банків на 2010 рік президент АУБ називає створення цивілізованого та прозорого ринку продажу проблемних активів, нарощування капіталів банків, ліквідацію банків-банкрутів (інакше їхні проблеми зачеплять решту учасників ринку), розробку стратегії управління рекапіталізованими банками та успішне погашення зовнішніх боргів. За інформацією Сугоняка, ці борги становлять не менше 10 мільярдів дол., і їхне погашення буде особливо тяжким для банків. «Якщо банки показують збитки, то за рахунок чого вони зможуть погасити ці борги?» — зазначає він «Дню».
Самі ж банкіри про ці проблеми знають, але закликають не драматизувати ситуацію. «Я — оптиміст! Тому вважаю, що в нашої банківської системи досить регуляторів та інструментів, щоб контролювати та попередити всі ризики... Упевнений, що вистоїмо і зможемо захистити інтереси наших клієнтів. Ризики для української банківської системи знаходяться всередині країни, — констатує «Дню» голова правління ВАТ «ЕРДЕ Банк» Андрій Микитенко. — Банківська система України вистояла 2009 року, а 2010-го буде легше. Можна констатувати — ми адаптувалися».
Що кризовий рубіж подолано, вважає й перший заступник голови правління «Промінвестбанку» В’ячеслав Юткін. «Уже зрозуміло, які банки зможуть вижити, а які — ні. Ті, що виживуть, не стануть повторювати свої помилки і в перспективі будуть набагато міцнішими», — висловлює він «Дню» своє бачення розвитку подальшої ситуації. Проте, на його думку, ще варто очікувати й труднощів: не другої хвилі кризи, а запізнілих підсумків першої, які просто замовчувалися...
Замовчані факти становлять важливий ризик для банківської системи, вважає й перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів і банківської діяльності Станіслав Аржевітін. За його підрахунками, частка поганих кредитів 2010 року може зрости до 25% від усіх виданих кредитів, при нинішніх 9,1%.
Банкіри заявляють, що вони готові розумно вирішувати дане питання і йти на компроміс із позичальниками. «Ми запропонували нашим клієнтам набір інструментів: реструктуризація кредитної заборгованості, зниження процентної ставки та інші інструменти взаєморозрахунків. Цей комплекс заходів дозволив знизити проблемну заборгованість у кредитно-інвестиційному портфелі банку більш як на 3%», — говорить Андрій Микитенко.
Банкіри згодні з тим, що 2010 рік має стати для них роком роботи над помилками. Так, В’ячеслав Юткін повідомив «Дню», що «Промінвестбанк» 2010 року здійснюватиме виваженішу кредитну політику. «Банк має намір ретельно перевіряти всі дані, які подають позичальники для одержання кредиту, проводити більш продуману й виважену роботу із заставним майном. Крім того, буде більш вузька кредитна спеціалізація: кредити видаватимуться не під все і для всіх, а тільки великим успішним компаніям, які здатні реально обслуговувати свої борги», — уточнює він.
Однак, хоч банкіри і роблять висновки, навряд чи цього року кредитні ставки підуть донизу, вважає Олександр Сугоняко. Мовляв, міжнародні ринки капіталів закриті, країна має значний дефіцит бюджету, інфляцію та соціальні зобов’язання, які ніхто не скасовував. Найреальніше джерело для кредитування, на думку Сугоняка, — повернення 19 мільярдів дол., які тримає «під матрацами» населення. «Де вони (кошти. — Авт.)? Що вони роблять? Як їх повернути в банківську систему?» — над цими питаннями Сугоняко радить владі замислитися якнайскоріше.
Інше потужне джерело кредитування (також внутрішнє) бачить Аржевітін. За його словами, з банків та легальної економіки загалом вилучено більше 100 мільярдів гривень. Ці гроші пішли працювати в «тіньову» економіку. Потрібно створити механізми, щоб їх повернути.
Натомість Юткін говорить, що зараз простежується тенденція падіння розмірів депозитних ставок — гроші дешевшають. І це також призведе до зниження кредитних ставок. «Депозитні, а слідом і кредитні ставки до кінця року понизяться на 5—6 пунктів», — прогнозує банкір.
