Близькі люди, соратники лідера Народного Руху України В’ячеслава Чорновола прийшли у четвер увечері до кінотеатру «Київ» на демонстрацію двох фільмів про життя В’ячеслава Максимовича. Як відомо, 24 грудня 1937 року, саме на католицьке Різдво, народився В’ячеслав Чорновіл.
Чесно кажучи, перший «фільм» відверто розчарував. У запрошенні вказувалося, що буде показана документальна стрічка «Невідомий Чорновіл». Насправді це виявилася погано змонтована нарізка архівних матеріалів. Без якого-небудь закадрового тексту, музичного супроводу і навіть без перебивань. Хронометраж цього відеопродукту (назвати це фільмом просто язик не повертається) складав 10 хвилин.
Депутат Ярослав Кендзьор навіть не намагався приховати свого розчарування:
— Коли я дізнався, що демонструватиметься відеофільм «Невідомий Чорновіл», я дійсно подумав, що будуть якісь невідомі кадри, яких ще ніхто не бачив. І якби знав, що буде саме такий фільм, я б приніс свої матеріали, — відверто зізнався Ярослав Михайлович.
Утім, усе компенсували спогади друзів, а також другий, уже справжній фільм. Із долі В’ячеслава Чорновола та народної казки режисер Володимир Онищенко створив художньо-документальний фільм «Той, хто розбудив Кам’яну державу».
В основу сюжету картини покладена казка «Кам’яна держава» — про те, як молода людина вийшла у світ, аби побороти зло. На неї і нанизуються життєві колізії В’ячеслава Максимовича. Є у фільмі художня лінія: в’язень Чорновіл (його зіграв актор Сергій Романюк) та слідчий КДБ (Євгеній Паперний). І лірична лінія про кохання В’ячеслава Максимовича та його дружини і соратника Атенни Пашко. А ось сини Чорновола чомусь до фільму не потрапили.
— Уперше я побачив Чорновола 1991 року. Він тоді підійшов до мене й до моєї дочки, — згадує режисер Володимир Онищенко. — Сьогодні я можу сказати, що шкодую про три речі. Перше, що в роботі над фільмом не познайомився з синами Чорновола. Друге, що мені не вдалося поспілкуватися з ним самим, уже знаючи, хто такий В’ячеслав Максимович. І третє, що наш президент не став нашим президентом. Я впевнений на сто відсотків, що це був би найкращий президент України.
Насправді, зараз спостерігається дуже небезпечна тенденція — з Чорновола почали створювати певний лубочний образ. Певний міф. Адже він був досить складною людиною. І як усі живі люди, а не міфічні герої, припускався помилок. Скажімо, коли Леонід Кравчук запропонував РУХу увійти до влади, вони згордували працювати з колишнім комуністом і придумали для себе конструктивну опозицію. І ця конструктивна опозиція заплутала всіх. Сьогодні його дітище РУХ — розбитий і розколотий.
Дуже хочеться, щоб нарешті з’явився по-справжньому чесний фільм, не лише про Чорновола, а й про той час. Про помилки та втрачені шанси. Без міфотворчості, легенд та казок. Із нормальним бюджетом та сценарієм. Мабуть, таке кіно було б затребуваним і цікавим усім.
