Досить драматично розвивалися події на президентських виборах, які пройшли минулої неділі в Румунії. Увечері три екзитполи показували, що з перевагою від одного до майже трьох відсотків перемагає соціал-демократ Мірча Джоане, який є головою сенату румунського парламенту. Джоане, не дочекавшись офіціальних результатів, заявив перед своїми прихильниками: «Ми перемогли разом. Наша перемога є перемогою всіх румун, які хочуть кращого життя».
Тим часом чинний президент Траян Басеску заявив про свою перемогу. І виявилося, що з мінімальною перевагою йому таки вдалось обійти свого суперника. Вчора вранці Центральне виборче бюро оголосило, що у другому турі, набравши 50,37 відсотка голосів, переміг Басеску, Джоане отримав 49,63. «Я виграв, як і 2004 року, — заявив Басеску. — Перемогу на цих виборах отримано завдяки румунському народу. П’ять мільйонів румун чітко показали, що вони виступають за модернізацію Румунії». Він пообіцяв реалізувати необхідні реформи і скоротити 150 тис. функціонерів.
Нагадаємо, що в першому турі виборів 22 листопада перемогу з незначною перевагою також здобув Басеску. Він набрав 32,44 відсотка голосів проти 31,15 у основного суперника — Джоане, колишнього міністра закордонних справ і лідера Соціал-демократичної партії. Після цього про підтримку Джоане заявив Крін Антонеску з Націонал-ліберальної партії (20,02%), котрий фінішував третім.
Не виключено, що Мірча Джоане може оспорити результати виборів у суді, оскільки під час голосування було чимало порушень. А це загрожує політичній стабільності країни, яка є однією з двох найбідніших країни ЄС і розраховує на отримання позики від Міжнародного валютного фонду на суму 20 млрд. євро. У листопаді цього року МВФ заморозив надання першого траншу величиною 1,5 млрд. євро в очікуванні формування нового уряду.
Через 20 років після падіння режиму Ніколае Чаушеску ці вибори вважалися одними з найважливіших в історії Румунії. Переможець, якого обирають на п’ять років, може сформувати стабільний уряд, щоб здобути довіру Міжнародного валютного фонду, з боку якого залишається у підвішеному стані кредит на загальну суму 20 млрд. євро. Нагадаємо, що Румунія намагається сформувати уряд після розвалу в жовтні правоцентристської коаліції, очолюваної колишнім прем’єр-міністром Емілем Боком.
Досить жорстка президентська кампанія характеризувалась обміном ударів довкола економічних питань. 51-річний Мірча Джоане звинуватив 58-річного Басеску в неспроможності з 2004 року захистити країну, ВВП якої упав на 8% цього року. У країні найбільш корумпований уряд в ЄС. Румунія є найбіднішою країною в ЄС, випереджаючи Болгарію. Незважаючи на сильне економічне зростання з 2004 по 2008 рік, купівельна спроможність на одного жителя становить 46 відсотків від середнього рівня в ЄС. Популярність президента Румунії впала цього року через економічний спад та політичну ворожнечу, але він має широку підтримку серед сільського населення і робочого класу. Йому ставлять у заслугу підняття міжнародного іміджу Румунії завдяки вступу країни до ЄС 2007 року та проведенню саміту НАТО. Перемозі Басеску не зашкодив показ відео, на якому показано, як він ударив десятирічного хлопчика під час виборчого мітингу 2004 року.
Тим часом Басеску звинував свого суперника в тому, що він є пішаком медіа-магнатів та бізнесменів, що знайшло відгук серед виборців.
Слід зазначити, що чи не в центрі президентської кампанії були відносини Румунії з Україною. На телевізійних дебатах перед другим туром президентських виборів між претендентами на посаду глави держави розгорнулася гостра дискусія навколо українсько-румунських двосторонніх відносин. Під час дискусії кандидати продемонстрували кардинальні відмінності у баченні сучасного стану та перспективи розвитку взаємин між Бухарестом та Києвом. Якщо Джоане намагався показати свою налаштованість на відновлення конструктивного діалогу з українською стороною, то Басеску підтвердив свою безкомпромісну позицію у підходах до відносин з Україною.
Джоане зазначив, що «в умовах, коли світ змінюється і на сусідньому з Румунією просторі виникають багатогранні проблеми, зовнішня політика має бути більш прагматичною, спрямованою на розвиток торговельно-економічних відносин». «Ми повинні приділяти спеціальну увагу Республіці Молдова, яка скинула останній комуністичний режим у Європі... Ми не можемо уникати пошуку шляхів для розвитку конструктивних і взаємовигідних відносин з 50-мільйонною Україною. Ми повинні відновити наші відносини з Україною та налагодити взаємовигідне співробітництво, в тому числі шляхом започаткування спільної експлуатації енергетичних ресурсів на континентальному шельфі Чорного моря...» — заявив натомість голова сенату.
Тим часом Бесеску наголосив, що «основу зовнішньої політики будь-якої країни складають її національні інтереси». «Континентальний шельф у Чорному морі ми виграли в суді в Гаазі. Ми не повинні йти на компроміси ні з ким. Я прихильник добрих відносин з Україною, але тільки не за умови, що тим містком, яким ми є між Заходом та Сходом, лише одна Україна може собі дозволити ходити, а Румунія — ні... Україна має поважати інтереси Румунії в регіоні. Румунія була однією з небагатьох країн, які підтримали євроатлантичні прагнення України на Бухарестському саміті НАТО, бо це відповідало національним інтересам нашої держави. Ми не згодні з будівництвом каналу Бистре, ми захищаємо свої національні інтереси. Румуни в Україні повинні мати можливість навчатися рідною мовою та право отримувати румунське громадянство. Не можна допускати, щоб хтось дозволяв собі топтати нас ногами».
Залишається сподіватися, що заявлені Басеску слова під час цих теледебатів є лише свого роду риторикою, насправді ж він намагатиметься прагматично вибудовувати відносини з нашою країною. Тим більше, що йому, можливо, доведеться шукати і в соціалістів підтримки для формування нового уряду, без чого не можна буде отримати чергового траншу від МВФ.
КОМЕНТАР
Діну ДЖУРЕСКУ, член Румунської академії наук, Бухарест:
— Я не думаю, що вибори президента Румунії, які відбулися вчора, мають стосунок до відносин з Україною. Бо відносини з Києвом визначаються національними інтересами обох держав: Румунії та України. Хоч би хто був президентом Румунії, він мусить розглядати ці відносини незалежно від політичних партій, які перебувають при владі в Румунії. Відносини з Україною, подібно до відносин Румунії з іншими країнами, визначаються базовими елементами, які не пов’язані з парламентськими чи президентськими виборами. Вони мають розвиватися незалежно від цих подій.
Треба подивитися, що буде після виборів у внутрішній та зовнішній політиці нашої країни. Звісно, всі ці речі пов’язані з особистостями. Тому нам треба почекати. Між нами є відмінності, зокрема щодо каналу Бистре. І це питання має бути вирішено. У нас є й інші проблеми, але ми маємо їх вирішити у ході двостороннього діалогу, якщо ми взагалі можемо їх вирішити. Якщо ні, то ми відкладемо їх на інший час.
ДОВIДКА «Дня»
Президент Румунії обирається на п’ять років і не може обіймати цю посаду більш ніж два рази. Це були перші вибори після вступу країни до ЄС в 2007 році й шості після падіння комуністичного режиму.
