В Україні проведуть Міжнародний безпековий форум
Вчора у 15-ту річницю підписання Будапештського меморандуму, провідні українські державні, наукові та громадські діячі ініціювали проведення в Україні Міжнародного безпекового форуму. Форум має започаткувати перший з часів підписання історичного Будапештського меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 5 грудня 1994 р. діалог експертів найвищого рівня про роль України у системі європейської безпеки. Ініціативу проведення Форуму висунув академік Володимир Горбулін, колишній секретар Ради національної безпеки і оборони України. На його думку, «за 15 років з підписання Будапештського меморандуму докорінно змінилося безпекове середовище. Україна опинилася у невизначеній ситуації між двома потужними воєнно-політичними блоками, і зараз на часі опрацювання нової системи колективної безпеки у Центрально-Східній Європі». Результатом роботи дводенної конференції мають стати фахові рекомендації чинним політикам щодо гарантування безпеки у Центрально-Східній Європі. Організатором Форуму виступає Рада з безпекової та зовнішньої політики у партнерстві з Центром Разумкова, Міжнародним центром перспективних досліджень та Західною аналітичною групою. Планується провести форум навесні 2010 р. у Львові.
У Луцьку видали книжки Конквеста
У Волинському національному університеті імені Лесі Українки презентовано книжку британського публіциста Роберта Конквеста «Великий терор», яку з англійської переклали викладачі цього закладу Зорина Корабліна та Наталія Волошинович. Це вже друга книжка Конквеста, підготовлена видавництвом «Волинська мистецька агенція «Терен». Його керівник, письменник і поет Андрій Криштальський розказує, що видання готували цілий рік, і найважчим були не переклад чи друкарські проблеми, а зміст самої книжки, котра, на думку тих, хто її вже читав, «дуже страшна, просто жахлива». Страшна насамперед фактами про сталінський терор, про голодомори в Україні. Фінансово видання книжки підтримали благодійний фонд «Україна 3000» та Посольство США в Україні. На замовлення цього фонду видавництво «Терен» уже видало чотири книжки. Це збірка матеріалів «Голод в Україні», друга — твір того ж Роберта Конквеста «Жнива скорботи», третя — «Довженко: вчора і сьогодні» і, нарешті, його вражаюча книжка «Великий терор». На презентації у ВНУ також презентували вже відому в Україні книжку Джеймса Мейса «Великий голод в Україні», повідомляє Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк.
Губернатор Буковини та його заступники працюють «за спасибі»
Причина нестандартного рішення — недостатнє фінансування. За словами керуючого справами Чернівецької облдержадміністрації Аркадія Мунтяну, подібну ситуацію передбачали ще навесні. Усіх працівників попередили, що цього року їм не будуть виплачувати премії, надбавки тощо. Наприкінці року справдився і найбільш песимістичний прогноз, що у четвертому кварталі може забракнути грошей навіть на зарплату. Однак якщо рядові працівники вимушено, але все-таки відпочивають під час безоплатних відпусток, то керівний склад обласної та районних державних адміністрацій продовжує працювати, повідомляє Анна ГАРГАЛЯ, Чернівці.
Прощавай, кіно-Штірліце!
У Москві на 82-му році життя помер популярний актор В’ячеслав Тихонов, повідомив телеканал «Вести». Останнім часом стан здоров’я майстра кіноекрану почав гіршати. Тихонова госпіталізували в реанімацію Центральної клінічної лікарні з інфарктом, потім зробили термінову операцію, але вона не допомогла. Лікарі робили все можливе, аби стабілізувати стан, але у В’ячеслава Васильовича виникли непередбачені ускладнення. Як повідомляють РІА «Новости», однією з причин смерті Тихонова стала перенесена нещодавно операція. «Не зважаючи на те, що операція пройшла вдало, організм через вік уже не витримав». Актора дуже любили глядачі, особливою популярністю користувалися таки фільми за його участі: «Справа була в Пенькові», «Війна і мир», «Сімнадцять миттєвостей весни», «Доживемо до понеділка» та інші. Тихонов дебютував у кіно ще будучи студентом ВДІКу — у фільмі свого педагога, кінорежисера Сергія Герасимова «Молода гвардія». Але, мабуть, найзорянішим у долі В’ячеслава Тихонова став серіал «Сімнадцять миттєвостей весни», в якому він зіграв роль радянського розвідника Максима Ісаєва (Штірліца). 1973 року, коли ця стрічка транслювалася на ТБ, безлюдніли вулиці всього колишнього СРСР. Цей нестаріючий фільм став сенсацією, увійшовши до анналів радянського кіно й народного фольклору, став джерелом літературних та музичних творів, карикатур, комп’ютерних програм тощо. Безліч анекдотів «про Штірліца» взагалі поставили його в один ряд із відомими особами минулого. Однією з останніх робіт В’ячеслава Васильовича Тихонова став фільм «Андерсен. Життя без кохання», в якому актор зіграв роль... Бога.
