Більшості з нас, мабуть, доводилося купувати браковані або неякісні товари. Але чи багато хто повертався з ними назад до продавців або скаржився у суді? За даними Київського міжнародного інституту соціології, робити це, а значить — відстоювати свої споживчі права — готові лише близько 10% українців. Основна причина такої пасивності — психологічний дискомфорт. Як пояснюють експерти, більшість громадян насторожує, що захист споживчих прав часто пов’язаний зі скандалом, негативними емоціями тощо. Але у багатьох країнах Європи покупці давно навчилися боротися за свої права, і вважають це не сороміцьким, а навпаки — престижним. Аби так було і в Україні, щоб наші громадяни стали активніше захищати споживчі права, Програма розвитку ООН та Європейський Союз протягом трьох років впроваджували національний проект із захисту прав споживачів. Результати досить втішні. Якщо у 2007 році лише 20% українців були готові зайняти активну позицію у справі захисту своїх прав, і тільки 3—5% дійсно щось робили задля цього, то тепер кількість таких активістів виросла майже удвічі.
— Цей проект важливий для пробудження активності споживачів, які мають по-іншому ставитися до своїх споживчих прав. Установки людей щодо ситуацій, які пов’язані з придбанням неякісних товарів досить суперечливі. З одного боку, більшість громадян погоджується, що необхідно і доцільно захищати споживчі права, а з іншого — вважають такі дії складними і безперспективними, тому в більшості випадків і відмовляються від цього, — зазначила заступник постійного представника ПРООН Йоанна Казана-Вишньовецька. — Протягом проекту ми тричі проводили соціологічні дослідження щодо обізнаності громадян у механізмах захисту прав споживачів. І якщо кількість тих, хто готовий захищати права, виросла, то ще й досі покупці відчувають нестачу інформації щодо товарів повсякденного вжитку: 19% покупців інформації абсолютно не вистачає, 46% — здебільшого вистачає, і лише третина покупців (35%) вважають, що вони знають цілком достатньо. Для вирішення проблеми потрібно ще більше інформаційних кампаній.
На думку міжнародних експертів, українці стали більше довіряти результатам недержавних споживчих організацій. За даними КМІС, для них важливі результати тестування незалежними споживчими організаціями (так відповіло 40% українців), сертифікати якості (39%), висновки незалежних експертів (35%) та інформація, яка допомагає відрізнити якісний продукт від фальсифікату. Те, що питання якості товарів лишається одним із найважливіших на споживчому ринку, визнають і в Державному комітеті з питань технічного регулювання та споживчої політики. «Перевірки ветеринарної служби, органів санітарно-епідеміологічного контролю свідчать, що на споживчий ринок продовжують надходити неякісні та фальсифіковані товари. Тому виникла необхідність системи захисту прав споживачів, яка б відповідала практиці розвинутих країн світу. Для цього Держспоживстандарт України розробив низку законопроектів, а незабаром буде прийнята державна цільова програма щодо захисту прав споживачів, яка діятиме до 2012 року», — зауважив заступник голови комітету Юрій Ширко.
Серед позитивних змін у споживчій політиці України експерти ПРООН називають впровадження курсу «Основи споживчих знань» для школярів, студентів, а також державних службовців. До речі, Україна стала однією з перших країн СНД, яка взялася за формування споживчої освіти.
— Ми сподіваємося, що навчальна програма з культури споживання призведе до появи нового покоління споживачів, які не просто будуть обізнані з їхніми правами, а й будуть готові їх захищати, — зауважила менеджер проекту «Спільнота споживачів та громадські об’єднання» Клавдія Максименко. — Позитивом є й те, що протягом трьох років ми провели вісім кампаній соціальної реклами для споживачів, що спонукало їх користуватися їхніми законними правами. Завдяки рекламі ми нагадали споживачам, що, захищаючи свої права сьогодні, зараз та під час придбання або повернення товару, — вони впливають на ринок споживчих товарів майбутнього. Бо неякісні товари існують доти, доки на них є попит.
Схожі проекти ЄС та ПРООН упроваджують і в інших країнах Європи. І їхня успішність залежить від ініціативності самих громадян, кажуть міжнародні експерти, тому закликають українців не чекати, доки з’являться нові закони із захисту прав споживачів, а захищати себе вже зараз.
