В українських банків і, звісно, їхніх клієнтів попереду нелегкі часи. Міжнародне рейтингове агентство Moody’s зберегло негативний прогноз щодо банківської системи України. Як повідомляє агентство, у середньостроковій перспективі банківська система України залишається вразливою на тлі продовження фінансово-економічної кризи. Moody’s занепокоєне недостатньою капіталізацією українських банків, а також їхньою низькою прибутковістю й погіршенням ліквідності, пов’язаними із кризою довіри вкладників. Агентство не чекає позитивних змін у банківській системі України в подальші 12 — 18 місяців. На його думку, спад ВВП країни 2009 року становитиме близько 12%, що має прямі наслідки для банків, оскільки позичальники зазнають труднощів із обслуговуванням кредитів.
«Хоча українська економіка й демонструє певні ранні ознаки активізації, будь-яке таке поліпшення, — зазначає Moody’s, — ймовірно, вплине на банківську систему із запізненням». Агентство також занепокоєне політичною невизначеністю й потенційною валютною нестабільністю, що збільшує ризики в діяльності банків.
Така заява, схоже, є також далеко не найкращою оцінкою діяльності керівництва Національного банку України, що є регулятором банківської системи країни. Не можна виключити, що в ній міститься й певний завуальований натяк для голови НБУ Володимира Стельмаха, термін повноважень якого закінчується через два тижні. У Нацбанку це зрозуміли, як то кажуть, з півслова. І вчора, тобто вже наступного дня після заяви Moody’s, керівник групи радників глави НБУ Валерій Литвицький виступив із заявою, сенс якої полягає в тому, що Стельмах готовий ретельно виконувати свої обов’язки до ухвалення Президентом і парламентом країни остаточного кадрового рішення. При цьому Литвицький зазначив, що його шеф «не чіплятиметься за крісло». Разом із тим, «як патріот України він (Стельмах) не залишить роботу... і готовий продовжити ретельно виконувати обов’язки керівника центрального банку в складний для країни час». «Глава НБУ здоровий і почувається достатньою мірою сильним, аби забезпечити належне управління діяльністю Нацбанку. — розповідав Литвицький Інтерфаксу України. — Тому ринкам не варто переживати щодо акуратності монетарної політики й роботи центробанку на валютному ринку в цей період». Радник голови Нацбанку зауважив, що НБУ зберігає контроль над ситуацією: інфляція уповільнюється, курс гривні зберігає відносну стійкість, робота банківської системи стабільна. «Немає підстав для того, щоб відчувати невпевненість через гіпотетичний ризик втрати контролю над ситуацією з боку НБУ», — запевняє Литвицький. Він не відносить Стельмаха до когорти незамінних людей, але й не радить в умовах кризи «гнати коней» у питанні зміни глави НБУ. «Якщо є великий свербіж у важкі часи вирішити проблеми за рахунок технічної емісії гривні під потреби бюджету, то варто пригадати, до чого такі дії призвели в новітній історії України», — небезпідставно стверджує Литвицький, переходячи від кадрового питання до принципового — до незалежності центробанку. «Взаємовідносини Нацбанку й уряду мають бути кращими, більш гармонійними. Необхідно з’ясувати, де джерело напруження, й демобілізувати його, щоб уникнути ускладнень у майбутньому. Потрібні збалансовані кроки у фіскальній і монетарній сфері, але для цього не треба переглядати функцій центробанку й позбавляти його незалежності», — наполягає радник.
І справді, атака на незалежність НБУ й загроза піддати його реформуванню, яку здійснили нещодавно керівники міністерств економіки та фінансів — Богдан Данилишин та Ігор Уманський — зусиллями, що «дивним чином» збіглися в часі, скоріше за все, мала не стільки стратегічний, скільки тактичний, а, можливо, навіть просто короткочасний характер. Адже зрозуміло, що здійснити декларації, які прозвучали з Мінфіну й Мінекономіки, до виборів Президента й подальшого розпуску Верховної Ради просто неможливо. Але навіщо ж тоді розбурхувати, зокрема й особистими звинуваченнями на адресу глави НБУ, й без того неспокійний український ринок?
Відповідь проста: шантажуючи «нестійкого» головного банкіра, виконавчій владі легше забезпечити собі прямий доступ до друкарського верстата. І ось вам результат: «джерело напруження» знайдене й навіть «демобілізоване». Голова НБУ Стельмах і в.о. глави Мінфіну Уманський домовилися про реструктуризацію боргу (близько 1 млрд.дол.), який уряд не в змозі повернути. (Мовою фінансистів така ситуація називається нехай технічним, але все ж таки дефолтом). Надалі, як повідомив член Ради НБУ народний депутат Юрій Полунєєв, така домовленість дозволить спрямувати до бюджету частину резервів, сформованих НБУ під цей кредит. Усі задоволені. Зокрема й Стельмах, який і далі може здійснювати «належне управління» банківською системою.
