У нинішніх виборах безпосередніми учасниками, найімовірніше, будуть 18 кандидатів. Уже закінчився термін і основної, і повторної подачі документів кандидатів на головну посаду країни у ЦВК, а сьогодні завершується і реєстрація претендентів у президенти.
Правда, на розгляді у членів Центрвиборчкому зараз знаходяться документи ще п’яти кандидатів, у тому числі екс-майора держохорони Миколи Мельниченка.
Однак, навряд чи список тих, хто претендує на посаду номер один в Україні, поповниться новими прізвищами, оскільки жоден із цих претендентів не вніс грошову заставу в сумі 2,5 мільйона гривень, а, отже, не має шансів бути зареєстрованим.
Таким чином, кількісний кандидатський рекорд (24 людини), який встановлено в ході останніх виборів 2004 року, зберігається.
Отже, за президентське крісло в ході нинішніх виборів будуть боротися: Віктор Ющенко, Юлія Тимошенко, Віктор Янукович, Володимир Литвин, Арсеній Яценюк, Анатолій Гриценко, Петро Симоненко, Олександр Мороз, Сергій Тігіпко, Михайло Бродський, Інна Богословська, Юрій Костенко, Людмила Супрун, Олександр Пабат, Василь Противсіх, Олег Рябоконь, Олег Тягнибок і Сергій Ратушняк. До речі, інтереси останнього в Центрвиборчкомі буде представляти дружина Марина.
Насправді список кандидатів у президенти міг бути набагато довшим — адже багатьом українцям, які прийшли з пакетом документів до Центрвиборчкому відмовили в реєстрації. Хтось не досяг 35-річного віку, хтось — не проживав в Україні протягом останніх десяти років. Однак найбільш поширеною причиною реєстраційної відмови є відсутність документа про внесення грошової застави в розмірі 2,5 млн. грн.
На всіх попередніх виборах сума застави, нагадаємо, становила 500 тис. грн., однак у вересні, вносячи зміни до Закону про вибори глави держави, депутати, окрім іншого, проголосували і за збільшення заставного внеску.
Заступник голови Центрвиборчкому Андрій Магера вважає, що підвищений заставний внесок стане фільтром для так званих технічних кандидатів. З одного боку, так, це безперечний плюс. Однак, з іншого боку, 2,5 млн.грн. для багатьох українців, що мають президентські амбіції, — сума захмарна. Таким чином, по суті, обмежується їхнє право обиратися на посаду голови держави, а, хто знає, можливо серед тих, кому відмовили в реєстрації через невнесення застави, була гідна альтернатива?
Внаслідок відсутності чека про оплату кандидатської застави у встановленому законом розмірі, відмовили в реєстрації і лідеру прогресивних соціалістів Наталії Вітренко. Вона, замість необхідних 2,5 млн. грн. застави, змогла внести лише 1 тис. 964 грн.
«Середньостатистичному громадянинові України, щоб зібрати заставу в 2,5 млн. грн., потрібно 106 років! Це чистої води дискримінація, — обурювалася лідер ПСПУ, закликаючи членів Центрвиборчкому «виконати конституційні норми і зареєструвати її кандидатом у президенти», — обурювалася пані Вітренко. Однак, на рішення членів ЦВК це не вплинуло.
Незважаючи на те, що, згідно з різними соціологічними дослідженнями, фаворитами нинішніх перегонів є чинний і колишній прем’єр-міністри — Юлія Тимошенко і Віктор Янукович, палке словесне дербі розгорнулося не між ними, а між главою Кабміну і главою держави, який, нагадаємо, на вибори йде як самовисуванець.
Віктор Ющенко назвав вчорашню соратницю по Майдану бомжом: «Ми говоримо про відкрите суспільство і чесну владу... Де беруться сотні мільйонів гривень на цю рекламу у прем’єра, в якого немає ані квартири, ані шматочка землі, ані машини? Бомж!»
Юлія Володимирівна на образливе висловлювання Президента, тим часом, відповідати не стала. Вона протягом усього тижня просить главу держави підписати ухвалений парламентом закон про виділення 1 млрд. грн. на боротьбу з епідемією грипу. Тимошенко заявила, що без цих грошей Україна беззахисна перед атакою вірусу, але Ющенко збирається накласти вето на цей закон.
Про президентські вибори в Україні, що проходять на фоні епідемії грипу, пишуть і зарубіжні ЗМІ. Ось, наприклад, який акцент робить американська «The Jamestown Foundation»: «Ющенко хоче приперти до стіни Кабмін і переконати громадян, що уряд Юлії Тимошенко — головної суперниці президента з помаранчевого табору на січневих виборах — безпорадний перед грипом. Після виборів ті, що програли, використають це (епідемію і надзвичайний стан) як привід для оскарження їхніх результатів у Конституційному Суді».
А тепер декілька слів про персональну фінансову сторону виборчої медалі.
Як виявилося, найбагатшим з усіх кандидатів став колишній голова Нацбанку Сергій Тігіпко: його прибуток за 2008 рік становив цілих 20,3 млн. гривень. Найбіднішим претендентом у президенти є депутат Київради Олександр Пабат — за весь минулий рік, як випливає з його декларації, він заробив... 245 гривень.
Прибутки дуету «кандидатів-важкоатлетів» виглядають так: у минулому році Янукович заробив 4 млн. 857 тис. 923,3 грн. Причому з цієї суми переважну частину складає прибуток від продажу нерухомого майна (більше двох млн.). При цьому лідеру Партії регіонів у 2008 р. держава виділила мільйон із лишком бюджетних гривень як матеріальна допомога.
Прибуток кандидата в президенти Юлії Тімошенко за минулий рік становив 386 тисяч 170 гривень — це зарплата глави уряду.
А ось Президент Ющенко в минулому році заробив 1 млн. 41 тис. 60 гривень (з них зарплата — 492 тис. гривень). Усе інше — прибутки від цінних паперів — дивідендів, відсотків і роялті.
Хоч як би там було, особисті прибутки кандидатів не є запорукою перемоги, — вважають експерти. Заповітна «вікторія» на виборах може бути досягнута завдяки регіональній еліті, — переконаний директор Агентства моделювання ситуацій (АМС) Віталій Бала.
«Для всіх без виключення реальних кандидатів у президенти головною задачею буде створення ефективних штабів в областях, де у них немає більшості, а також — зміцнення своїх політичних позицій моральним авторитетом представників регіональних еліт», — переконаний політолог.
Ще одним чинником, який має серйозну виборчу вагу, на думку експертів, є явка. Разом із тим, представники провідних політичних сил, з якими вдалося поспілкуватися «Дню» в один голос заявляють, що ніяких особливих стратегій для залучення своїх виборців на дільниці 17 січня 2010 р. вони не розробляють. Ключові гравці обмежаться стандартними закликами — прийти і проголосувати. Питання лише в тому, чи дослухаються виборці?..
