Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

УПЦ і Мазепа – як КДБ і Бандера

16 жовтня, 2009 - 00:00

Життя підкидає такі аналогії, що хоч стій, хоч падай. Падай, звісно, від сміху. Мені треба було написати листа до Української православної церкви, тож я став шукати адресу на сайті цієї поважної інстанції. Відкрив я його — і побачене там спонукало мене згадати історію про Бандеру і КДБ, яку я розповів у своєму документальному фільмі «Три любові Степана Бандери». Десь 1990 року тернопільський КДБ змінив адресу, нікуди при цьому не виїжджаючи. У той ще існував Радянський Союз, але комуністи вже втрачали монополію на владу. За умов демократичних виборів вони зазнали цілковитої поразки у деяких регіонах, зокрема в Тернополі. І, звісна річ, тернопільські депутати поспішили звільнитися від пам’яток радянського минулого, яке викликало у місцевих мешканців далеко не найкращі асоціації. Отож, новообрана тернопільська міськрада перейменувала вулицю Леніна на вулицю Степана Бандери. А радянський Комітет державної безпеки в Тернополі стояв саме на вулиці Леніна. Але КДБ і Бандера — поняття несумісні, оскільки вони воювали один з одним не на життя, а на смерть. Це все одно, що Сталін жив би на вулиці вбитого ним Троцького. Втім, спритні кадебісти знайшли вихід із цієї, здавалося б, безвихідної ситуації. Такі установи, як правило, мали дуже великі будинки, що виходили на кілька вулиць. Отож, вони зробили реконструкцію і перенесли центральний вхід на іншу вулицю. Певне, носила вона ім’я не Шухевича. І таким чином в них з’явилася нова адреса.

А до чого тут Українська православна церква? Іронія полягає в тому, що ще з рік тому вулиця, де вона розташована, називалася Січневого повстання. Звісно, теж не найкраще для церкви — існувати на вулиці імені повстання, організованого більшовиками, які потім понищили безліч християнських храмів. Але така назва стала звичною, і громадяни не особливо заглиблювалися в її зміст. А тепер ця вулиця називається іменем Мазепи. Так, так, українського гетьмана Івана Мазепи, якому московська церква кілька століть тому оголосила анафему. Її не знято до сьогоднішнього дня. Оскільки УПЦ підпорядкована Московському патріархату, то й для неї Мазепа є, скажімо так, далеко не однозначним персонажем. Тож її розташування на вулиці його імені не менший абсурд, ніж КДБ на вулиці Бандери.

Невже церква так само зробила ремонт і таким чином перенесла свою адресу? Ні. Вона діяла інакше. Точніше — ніяк не діяла. На її сайті стоїть стара назва вулиці — Січневого повстання. Себто святі отці вдали, що не помітили перейменування вулиці.

Юрій ЛУКАНОВ
Газета: 
Рубрика: