На сьогодні, за даними Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР), частка відновлюваної енергетики в паливному балансі нашої держави становить 0,8%. Тим часом уряд ставить завдання до 2015 року збільшити цю цифру аж до 20%. «До 2015 року нам треба скоротити споживання природного газу на 15-20 мільярдів кубометрів, замістивши їх за допомоги альтернативної енергетики», — говорить перший заступник голови НАЕР Олександр Паршин.
За словами Паршина, НАЕР розробило відповідну програму, згідно якої в розвиток альтернативної відновлюваної енергетики та економію ресурсів протягом п’яти років планується вкласти 25 мільярдів дол.. «Що ж до сонячної енергії зокрема, то нині планується вже в 2010 році на горі Ай-Петрі створити пілотну станцію потужністю 10 МВт», — заявив він днями журналістам.
Крім того, виробникам оснащення для відновлюваної енергетики Паршин обіцяє поліпшувати інвестиційний клімат. На це, мовляв, у проекті бюджету на наступний рік уже передбачений спеціальний фонд енергозбереження розміром у три мільярди гривень.
Наразі ж в Україні є лише одне підприємство, яке виготовляє так звані сонячні батареї з повним циклом. Це київське ВАТ «Квазар», продукцією якого й планують оснастити майбутню сонячну електростанцію на Ай-Петрі. Однак чи вистачить лише одного вітчизняного виробника обладнання для сонячної енергетики для збільшення частки відновлюваних джерел більш ніж у двадцятеро? На підприємстві нас запевнили — для цього достатньо бази навіть одного «Квазара». «Але головне при цьому, щоб була зацікавленість держави. Сонячна енергетика будується лише за умови продуманої й відповідальної державної політики. Адже вона сьогодні дорога в фінансовому плані. Та, разом з тим, дешева для нашого майбутнього. Адже через 50 років основні енергоносії почнуть вичерпуватися. Енергія ж сонця — ні», — розповідає «Дню» заступник генерального директора по виробництву та збуту ВАТ «Квазар» Геннадій Мартинов.
За його словами, якщо ми використаємо лише 10% енергії Сонця, котру отримує наша планета, цього вистачить для заміни нафти, газу, атомної енергетики тощо. Тобто ми зможемо обігріватися, освітлюватися, їздити й літати за рахунок сонця... А якщо покриємо сонячними елементами 7% пустелі Сахара, то виробленої там електроенергії буде достатньо для всієї земної кулі, станом на сьогодні... «Використовувати те, що дала нам сама природа — ось де головна надія для людини. Сонце та вітер — головні енергоносії майбутнього», — переконує Мартинов.
Хоча поки це українці усвідомлюють недостатньо. Адже близько 99% продукції «Квазару» йде на експорт, констатують на підприємстві. За словами його головного інженера Олександра Смоліча, певний інтерес до сонячних елементів в Україні почав виникати лише минулого року. Проте й на сьогодні жодне промислове підприємство України не закупило модулів для будівництва сонячних електростанцій. Фотоелементи купують в основному багатії, щоб зробити енергетично незалежними свої апартаменти.
«Той факт, що ми працюємо, мабуть, на 99% на експорт, з однієї, сторони радує, але з іншої — це неправильний підхід. Адже Україна за сонячним забезпеченням сьогодні нічим не гірша за Німеччину — світового лідера за використанням сонячної енергії. Треба лише реалізовувати свій потенціал», — говорить Мартинов. Хоча, разом з тим, він визнає: українські сонячні батареї не на 100% українські, адже виготовляються з імпортних матеріалів. «Просто тих матеріалів, з яких ми робимо батареї, не виробляють в Україні. У Радянському Союзі вони ще вироблялися, але нині — ні. Тому ми й змушені використовувати імпортні матеріали», — пояснює Мартинов.
