Минулої неділі у кварталі «Яни маале» міста Судак пройшли Загальнонаціональні збори кримських татар, як їх визначили організатори. Захід був організований громадсько-політичними структурами, що знаходяться поза впливом меджлісу кримськотатарського народу, серед яких виділяють ініціаторів цих зборів «Міллі арекет партіяси» (Кримськотатарська партія національного руху) Абдурешита Джеппарова, Міллі Фірка та Фонд підтримки досліджень корінних народів Криму Надіра Бекірова.
На зборах керівники представницького органу кримських татар в особі Мустафи Джемільова й Рефата Чубарова були оголошені «зрадниками нації» та «підсобниками» правлячих кіл української держави, яка, на думку тих, хто там зібрався, згубно впливає на розв’язання проблем корінного населення півострова. Незважаючи на такі гучні заяви опонентів, реакція представницького органу кримських татар виявилася доволі стриманою.
В підсумкових документах, прийнятих за результатами зборів і опублікованих прес-службою Міллі Фірка, меджліс прямим текстом називають «додатком нинішніх правлячих кіл України, що оголосили своїм принципом згубний для Криму й усієї України принцип унітаризму».
«У такій концепції України немає місця кримськотатарському народу. То чи потрібна нам така Україна? І чи потрібні нам представницькі органи, котрі погоджуються з такою стратегією української влади?» — говориться в тексті звернення до делегатів Курултаю, яке було прийняте за підсумками зборів.
Учасники зборів закликали делегатів Курултаю (національного з’їзду кримських татар) провести позачергову сесію і розпустити нинішній Курултай і утворені ним структури.
У меджлісі не визнають за цими зборами статусу загальнонаціональних. При цьому збори в Судаку були проведені, й ні хто з функціонерів меджлісу цьому не перешкоджав. Ба більше, Мустафа Джемільов, коментуючи ситуацію напередодні цих зборів, зазначив, що кримським татарам все ж варто відвідати цей захід і висловити свою думку. Сам він до Судака не поїхав, пославшись на зайнятість.
Дії опонентів у меджлісі розцінюють як іще одну не зовсім вдалу спробу нагадати про себе, оскільки реалізувати прийняті рішення, на думку голови Управління інформаційної політики меджлісу Шевкета Кайбуллаєва, вони не в змозі. «Меджліс кримськотатарського народу своєю діяльністю вибив усі аргументи так званої опозиції, особливо напередодні виборів президента України та виборів до Верховної Ради АРК. Їм нікому зараз себе запропонувати, тобто продати та на цьому заробити собі політичні й матеріальні дивіденди», — заявив Ш. Кайбуллаєв.
На «зустрічі друзів» (так визначили збори його організатори) були зроблені неабиякі заяви як на адресу М. Джемільова й Р. Чубарова, так і на адресу політичного керівництва України. Останні, на думку організаторів зборів, уникають діалогу з широкою громадськістю кримських татар, «добираючи собі в партнери для імітації обговорення кримськотатарських проблем осіб кримськотатарської національності серед українських чиновників та інших діячів, що знаходяться на утриманні в української держави».
У бесіді один із членів оргкомітету Абдурешит Джеппаров зауважив, що на зборах було вирішено й в майбутньому його проводити. При цьому він сказав, що не вважає ці збори альтернативою Курултаю (національним зборам) кримськотатарського народу, хоча певною мірою це може бути й так.
Враховуючи вищесказане, слід виділити кілька ключових моментів. Окремі політичні сили, які діють на кримськотатарському політичному полі, не зараховують себе, принаймні відкрито, до опозиції до представницького органу кримських татар. Фактично, вони визнають необхідність існування органів національного самоврядування.
Системні відмінності в баченні розвитку політичної системи корінного народу Криму між ними відсутні. На це вказує стиль політичної діяльності як представників меджлісу, так і конкуруючих із ним структур. Ідеться про конкретні методики політичної активності, а не про публічне висловлювання. Слід констатувати, що організатори зборів у Судаку не можуть на сучасному етапі запропонувати дієву альтернативу тій системі, яка формувалася впродовж останніх двадцяти років. Важливо також, що серед них є ті, хто тривалий час працював на керівних посадах у структурі меджлісу. Наприклад, члени оргкомітету з проведення цих зборів — Абдурешит Джеппаров і Надір Бекіров, які свого часу керували управліннями меджлісу, один зі зв’язків із громадськістю та ЗМІ, інший — політико-правовим управлінням. Потім через певні протиріччя з керівництвом меджлісу вони покинули цю організацію. Зрозуміло, що за роки роботи в структурі представницького органу кримських татар вони чудово ознайомилися з його достоїнствами й недоліками. Тому все впирається не в заперечення системи курултай-меджліс, що склалася, а в неприйняття політики керівного складу представницького органу кримських татар. Ідеться не про реабілітацію керівників меджлісу в очах кримських татар і громадян України взагалі, але все ж називати їх «підсобниками» державної влади через те, що меджліс діє в правовому полі української держави, здається не зовсім коректним. Дестабілізація обстановки як у кримськотатарському середовищі, так і на рівні міжнаціональних відносин на півострові невигідна сьогодні нікому.
