Державна митна служба України спрощує митні процедури на кордоні. Відповідні рішення зафіксовані у двох наказах (№735 та №736), які зареєстровані у Мін’юсті від 18 вересня 2009 року. У Держмитслужбі запевняють, що це пожвавить експортно-імпортні операції та спростить життя добропорядних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД).
Експерти схвалюють відродження митної спрощенки. Але водночас говорять, що нововведення торкнеться тільки великих підприємств і може спровокувати збільшення хабарів на кордоні.
Спростити митні процедури намагалися ще в 2006—2008 роках. Але всі спроби провалилися, бо відповідний наказ не зареєстрували в Мін’юсті. Та й не всі підприємці були «за». За словами голови Держмитслужби Анатолія Макаренка, тоді перелік добросовісних платників, в тому числі з міжнародним іменем, нараховував 247 компаній (експортерів та виробників). «Якщо ми зможемо вийти на цю цифру зараз, в умовах кризи, це буде ідеально», — говорить він «Дню». За словами головного митника країни, ефект від «спрощенки» на кордоні буде. І це підтверджує досвід минулих років. Так, у 2007 році зі 16 тисяч акредитованих суб’єктів при Київській регіональній митниці до чистого списку включили 58 підприємств, які дали 50% всіх податків.
Зараз митники пропонують розподіляти всіх підприємців-претендентів за ступенем довіри: підприємства з високим ступенем довіри потраплять до «білого» списку, з достатнім — до «зеленого». Відбір претендентів проводитиметься за 19 критеріями оцінювання ризиків, які розробила Держмитслужба (наприклад, залежно від кількості оформлених вантажних митних декларацій, від обсягу переміщення підприємством через кордон товарів у грошовій формі та інше). Якщо підприємство-претендент відповідає певному критерію, то воно отримує визначену кількість балів. До «білого» списку потраплять ті компанії, які наберуть більше 23 балів, а до «зеленого» — від 18 до 23 балів.
Компанії з «білого» списку звільнятимуться від митного контролю в пункті пропуску через держкордон. Але при цьому митниця залишає за собою право проводити їхній вибірковий огляд у пункті призначення/відправлення (у випадку, якщо оператор — це безпосередній відправник або одержувач товарів і транспортних засобів). Компанії ж, які отримають зелений колір, проходитимуть вибірковий митний огляд як у пункті пропуску на держкордоні, так і в пункті призначення/відправлення (якщо оператор виступає безпосереднім відправником або одержувачем товарів і транспортних засобів). Крім того, по відношенню до митних спрощенців Держмитслужба не застосовуватиме окремі положення своїх нормативно-правових актів.
За словами Макаренка, зараз регіональні митниці узагальнюють дані для складання списків добросовісних платників і вже в жовтні 2009 року найпевніше їх затвердять. Наступним кроком буде спрощення контрольних процедур для роботи складів. «Тільки так ми зможемо реалізувати потенціал України як транзитної держави. Торік провідні європейські складські оператори активно будувалися в Україні, причому не тільки в центральному регіоні. Зараз ці склади в стані напівконсервації. Наше завдання — наповнити їх через договори консигнацій та реекспорту», — додав Макаренко.
«Якщо запропонований механізм дійсно запрацює, то спрощення відбудеться, — пояснює «Дню» економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. — Але ж про «строгість» дотримання процедур у країні всім добре відомо. Та й вибіркові перевірки у цьому спрощеному механізмі залишили. Якщо прикордонники захочуть натиснути на підприємство, навіть у випадку його входження до «білого» списку, то вони можуть спокійно це зробити. Тому не виключена корупційна складова. Адже зараз імпорт до країни проходить не тільки легально», — підкреслює експерт.
Утім, в умовах, коли існують преференції, всі намагаються їх отримати. І ні для кого не секрет, що в цьому процесі матимуть місце хабарі, пояснює «Дню» член ради Спілки аудиторів України та учасник Ради інвесторів при Кабінеті Міністрів Тетяна Зацерковна. На її думку, спрощення будь-яких процедур — завжди хороший сигнал для бізнесу. Але головне питання, як відбувається спрощення. «Зараз ми бачимо картину елементарного лобіювання механізму в інтересах великого бізнесу... Зрозуміло, що існує сила у цих організацій. Але підприємницька діяльність повинна будуватися на рівних умовах», — додає вона.
Натомість голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Сергій Терьохін заявив «Дню», що ризики великих і малих підприємств неспівставні. «Ризики набагато більші у великих підприємств. І мені здається, що підхід (митниці. — Авт.) абсолютно правильний. Оскільки в структурі українського експорту (імпорт — це інша справа) частка великих підприємств більше 70%», — говорить він. Проте з Терьохіним не згоден Жолудь. Він вважає за краще стимулювати розвиток саме малого та середнього бізнесу.
