Люди зазвичай зосереджено дивляться собі під ноги. Настільки зосереджено, що рідко підіймають голову вгору, щоб помилуватися красою неба. Змінити цей закономірний процес нещодавно спробували у Черкасах. У місті, біля річкового вокзалу, відбувся фестиваль повітряних зміїв «Барви неба». Яскравих «плазунів» запускали команди з Києва, Хмельницького, Херсону та Черкас. Понад 60 зміїв кружляли над Дніпром. Чого тут тільки не було — комети, русалоньки, паровозики і навіть змій у вигляді будки для песика з написом «Тузік»!
ЗВІР МУСИТЬ ЛІТАТИ
Маленькі черкащани вчилися робити п’ятигранних повітряних зміїв — майстер-клас проводив очільник херсонської команди, голова дитячої «Асоціації любителів повітряних зміїв» 72-річний Олексій Звєріков. Він терпляче пояснював, як створити власними руками справжнісінького «підкорювача небес». Він навіть привіз для малечі своєрідні «саморобки». Папір, скотч, клей та дерев’яні прутики через годину перетворювалися у дитячих руках на хвостатих повітряних зміїв. «Змій — це звір, а звір повинен літати», — жартував Звєріков.
Спочатку погода була не дуже льотна, а тому вдалося запустити лише найменших зміїв (важчі конструкції не хотіли підніматися в небо). Проте майстра повітряних зміїв це не засмучувало. Олексій Звєріков розповів, що домовився з організаторами фестивалю провести «Барви неба» вдруге, але вже в дещо іншому форматі:приїхати до Черкас у травні наступного року, аби навчити дітей робити зміїв у вигляді орденів та медалей, які були під час Другої світової війни, а на День Перемоги цих зміїв запустити у небо.
«УКРАЇНОЧКА» У ВІДНІ
Родина Шрамків із Києва бавиться повітряними зміями вже впродовж 20 років. Спочатку захопився глава сім’ї — Валерій Шрамко. Він колишній військовий льотчик, працював у транспортній авіації, згодом вів гурток авіа-моделювання. Сім’я часто переїжджала й на час розпаду СРСР опинилася у Литві. Cаме там Валерій зробив свого першого змія. Потім — переїзд в Україну, до Конотопу, він вів гуртки для малечі та приймав участь у фестивалях повітряних зміїв. Нині Шрамки живуть у Києві. Зміїв створили й запустили стільки, що вже й не підрахувати. Валерій працює оператором на телебаченні, його дружина — психолог, старший син — ювелір, молодший — дизайнер. Проте всі вони час від часу збираються разом і запускають в небо хвостаті створіння.
— Щоб створити змія треба конструктора, який придумує форму, дизайнера, який все розмалює, і пілота. У нашій сім’ї я — конструктор, сини — художники-дизайнери, а дружина — пілот, — розповідає Валерій Шрамко.
Побували творіння киян і за кордоном. У 2004 році на фестиваль повітряних зміїв у Пирогово приїхала команда з Австрії і побачили, як родина Шрамків запускала яскравих керованих зміїв і запросили на свій фестиваль.
— Так сталося, що поїхати до Відня змогла лише я, — пригадує дружина Валерія Шрамка Олена. — Я була першою жінкою, яка там запускала зміїв. Бо в них вважається це чоловічою справою. Змій називався «Україночка Оленка». Там у всіх змії фабричні, однакові якісь. А я привезла ексклюзивну роботу, син її розфарбував. От тільки моя «Оленка» була великою, і її важко було запускати. Щось там зламалося, погнулися прутики... Добре, що якийсь чоловік підійшов і швидко їх вирівняв. Коли змій злетів у небо, всі були в захваті, аплодували.
Шрамки роблять повітряних зміїв різних видів — керованих, каркасних, безкаркасних, надувних... Є навіть такі, що їх запускають із димовими шашками. І всі «плазуни» виписують у повітрі неймовірні піруети. Олена Шрамко вважає, що кожен змій має свій характер — покірний чи норовливий. У Відні їй подарували змія, який називається «Русалонька». Австрійці сказали, що українка на нього дуже схожа. Відтоді «Русалонька» стала улюбленицею Олени. Навіть до Черкас його привезла. Жінка стверджує, що цей змій її слухається. До речі, колись вона не наважувалася запускати зміїв, просто допомагала чоловікові:
— Діти були меншими. У них було стільки радості, коли вони самі тих зміїв робили та запускали, — каже Олена Шрамко. — Потім сама спробувала. Коли в руках тримаєш повітряного змія, то він як дитина. Так приємно в небо подивитися, політати разом зі змієм. Хоч подумки. Якщо налаштуватися, то можна відчути, що це ніби такий танок...
