Шановна редакціє!
Я чув раніше про цю ініціативу щодо надання імені Василя Стуса Донецькому університету. Для мене як для українця у першу чергу це ім’я пов’язане із символом нескореності, якою мала бути наша нація, щоб зберегти себе як таку крізь нелегкі роки історії. Я гадаю, що ця людина показала відвагу та саможертовність так глибоко не на словах, а на діях, як тільки можна уявити. В результаті заплативши за це життям, на жаль. Дуже прикро, що маємо лише невелику частину його творів, які я особисто дуже люблю читати та кожного разу знаходжу у них щось нове. Та, здається, ті твори, що не дійшли до нас, ніби розчинилися в усіх, що дійшли. Прикро, що він не дожив до років незалежності, і так небагато...
Писати можна довго, але мета цього листа — підтримати ініціативу, до якої і я долучаю свій голос. Вважаю, що ім’я такої талановитої та неймовірно різнобічної людини має бути пошановане. А де ще найкраще це зробити, як не в місцях, де він зростав. Ми маємо знати своїх героїв.
