Нинішній Всесвітній день авіації та космонавтики приніс для українських ракетників новини, що подають надію. Голова уряду Юлія Тимошенко вирішила провести в рідному Дніпропетровську виїзне засідання Кабміну, присвячене розвитку ракетно-космічної галузі.
За високими стінами «Південмаша» — в колишній «вотчині» Леоніда Кучми — ухвалювалися рішення, покликані визначити подальшу долю вітчизняного ракетобудування. Адже Україна, незважаючи на всю мінливість долі, поки ще входить до п’ятірки світових держав, що працюють на ринку космічних послуг. Наші ракетники, особливо в умовах економічної кризи, примудряються існувати практично на «підніжному кормі» — цього року, наприклад, державна підтримка галузі знизилася до «рекордної» позначки 25 млн. гривень. Виживати допомагають зарубіжні замовлення на запуски супутників за міжнародними програмами «Морський старт» і «Наземний старт», розробка та поставка двигунів, а також співпраця з Росією — в рамках конверсійного проекту «Дніпро» й обслуговування бойових ракет, виготовлених на «Південмаші».
Генеральний конструктор ГКБ «Південне», Герой України Станіслав Конюхов чесно зізнався голові уряду, що часом прокидається серед ночі, думаючи про те, де взяти 12,5 млн. гривень на зарплату своїм співробітникам. Щоправда, якщо конструктори поки завантажені замовленнями, то працівники заводу в умовах кризи перейшли на скорочений робочий тиждень. Тим часом, конкуренти по космічному ринку, що чинять тиск на Україну, в тому числі — Росія, виділяють на розвиток своєї ракетної техніки мільярди доларів. «Залишилося кілька років, зазначив Конюхов, і унікальну ракету «Зеніт» зможуть замінити при запуску супутників європейські, російські й навіть китайські носії цього класу». Брак коштів позначається і на тому, що українські ракетники, маючи багато замовлень із програми «Морський старт», цього року зможуть здійснити замість восьми лише два запуски. Незважаючи на це, вони не втрачають оптимізму, й будують перспективні плани.
Так, зовсім нещодавно ГКБ «Південне» підписало контракт з американцями на участь у розробці ракети, яка повинна замінити багаторазові кораблі під час доставки вантажів на Міжнародну космічну станцію. Іде робота над двигунами згідно з європейським проектом «Вега», а також для важких ракет-носіїв Індії та Китаю. Не без проблем, але просувається вперед спільний із Бразилією проект із запуску українських ракет «Циклон-4» із екваторіального космодрому Алкантара. Триває співпраця зі створення космічних апаратів з Єгиптом, і розпочалися переговори з Туреччиною про розробку міні-супутника, який можна запускати з літака-винищувача прямо в космос. Проект «повітряного старту» свого часу народився у ГКБ «Південне», але про його реалізацію досі мріють українські ракетники. «У нас є морський і наземний старт, але потрібен повітряний, сказав, звертаючись до прем’єр-міністра, Конюхов. — В Україні немає власного космодрому, але в неї є наймогутніші в світі транспортні літаки. Такий літак може доставити ракету із супутником у район екватора, й запустити її прямо з борта».
Про необхідність розробки нової стратегії розвитку ракетно-космічної галузі говорив на засіданні уряду генеральний директор Національного космічного агентства України Олександр Зінченко. На його думку, ця галузь може стати локомотивом, здатним витягнути з кризи українську економіку. Саме так діють у інших державах, роблячи ставку на розвиток високих технологій: із 43 країн, що мають свої супутники, жодна цього року не скоротила своїх витрат на космос, а деякі, такі, як ОАЕ або Сингапур, навпаки, збільшили їх удвічі. Україні, вважає Зінченко, потрібно сконцентрувати свої зусилля на двох-трьох найбільш перспективних напрямках розвитку космічної техніки. Наприклад, зберегти свою присутність на ринку запуску космічних апаратів, створити національну систему супутникового зв’язку та розвивати «проривні» технології в космічному приладобудуванні. Однак головний акцент необхідно зробити на прибутковості та самоокупності. У зв’язку з цим гендиректор НКАУ запропонував здійснити реструктуризацію заводу «Південмаш» і конструкторського бюро «Південне», прибрати «збиткові й обтяжливі активи» й створити нову ракетно-космічну корпорацію.
Подробиці перебудови ракетної галузі, як і її державної підтримки, розглядалися в закритому режимі. Про підсумки цього засідання розповіла на прес-конференції прем’єр-міністр Тимошенко. За її словами, урядом було затверджено 15 постанов і один законопроект, що стосуються розвитку та фінансування ракетно-космічної галузі. Згаданий законопроект днями буде внесений на розгляд Верховної Ради. Він передбачає запровадження пільг при сплаті ПДВ, і повне звільнення підприємств галузі від земельного податку. Крім того, поточного року вирішено збільшити державне фінансування ракетно-космічної галузі до 412 млн. гривень. Ще 160 млн. гривень повинні виділити на проект з утилізації 5 тисяч тонн твердого ракетного палива в Павлограді. Одним із головних рішень Кабміну стало ухвалення постанови про створення національного супутника зв’язку, про який ідеться вже багато років. Як повідомила Тимошенко, в цьому проекті повинні взяти участь чотири світові аерокосмічні корпорації, які отримають частину послуг від цього супутника. Космічний апарат мають намір запустити до 1 вересня 2011 року з тим, щоб використати його для трансляції футбольного чемпіонату Євро-2012 й отримати від цього економічний ефект. Фінансування проекту здійснюватиметься за рахунок кредитів у розмірі до 2 млрд. гривень, які залучать під урядові гарантії. Тимошенко повідомила також, що днями вона домовилася зі своїм колегою Володимиром Путіним розблокувати переговори в рамках українсько-російського комітету з питань економічної співпраці. Це прямо стосується не лише газово-енергетичних проблем, але й співпраці двох країн у ракетно-космічній сфері. За увагу, виявлену до проблем ракетників, генеральний конструктор ГКБ «Південне» Конюхов подякував главі уряду, назвавши «безпрецедентним випадком» виїзне засідання Кабміну на головному космічному підприємстві країни. Він запросив Юлію Тимошенко відправитися в політ на найнадійнішій українській ракеті «Зеніт», однак прем’єр віддала перевагу справам земним перед мріями про космос.
Тим часом, багато ветеранів ракетно-космічної галузі реагували на щедрі обіцянки й плани уряду досить стримано. На своєму віку вони чули багато обіцянок, особливо напередодні президентських і парламентських виборів. Насторожують їх плани реструктуризації космічних підприємств, які можуть обернутися безробіттям. Далеко не всі вірять у реальність державних замовлень та стійке фінансування, особливо в період економічної кризи. Специфіка космічної галузі, зазначають вони, полягає в тому, що віддачу від вкладених коштів, через масштабність і дорожнечу проектів, доводиться чекати кілька років. За цей час, як засвідчує життя, в Україні може змінитися не один уряд.
