Таджикистан слідом за Білоруссю відключає російські телеканали
Таджицька влада розірвала контракт на мовлення російського телеканалу РТР-Планета на території країни. За словами глави держкомітету Таджикистану з телебачення й радіо Асадулло Рахмонова, було вирішено не подовжувати угоду через те, що керівництво ВГТРК (власник каналу РТР-Планета) відмовилося гасити заборгованість за 2008 рік у розмірі 7 млн. доларів. Він пояснив, що російська сторона запропонувала переглянути договір у травні 2010 року, що, на думку Рахмонова, несерйозно. Зауважимо, що мовлення РТР-Планети на території Таджикистану вже ненадовго припинялося на початку березня. Тоді йшлося про розбіжності в питанні тарифів на техобслуговування, які таджицька влада вирішила збільшити в півтора разу у зв’язку зі зростанням цін на електрику. Згодом ВГТРК погодилася на збільшення тарифів і підтвердила готовність підписати контракт на 2009 рік. Як повідомлялося, з 1 квітня в Білорусі були зняті з мовлення в кабельних мережах російські телеканали РЕН ТВ, Первый канал. Всемирная сеть, ТВЦ-Интернешнл, РТР-Планета й НТВ-Мир. У міністерстві інформації Білорусі заявили, що ці канали не отримали дозволу на трансляцію на території республіки, коли набув чинності новий закон про ЗМІ.
G20 витратить на боротьбу з кризою $1,1 трлн.
Кошти МВФ для допомоги країнам, особливо потерпілим від кризи, будуть збільшені майже втричі, до 750 млрд. доларів. Передбачається, що Китай внесе до фонду МВФ 40 млрд. доларів, а Євросоюз і Японія — по 100 млрд. Крім цього, в найближчі два роки буде виділено 250 млрд. доларів для активізації світової торгівлі. Очікується, що будуть запроваджені санкції щодо зон зниженого оподаткування, які відмовляються приєднатися до боротьби з відмиванням грошей і ухилянням від сплати податків. Результати виконання затверджених у Лондоні заходів оцінюватимуться на наступній зустрічі лідерів «двадцятки» в Нью-Йорку у вересні. Президент США Барак Обама назвав лондонську зустріч поворотним моментом у зусиллях усього світу для боротьби з кризою. «За всіма мірками лондонський саміт був історичним», — сказав президент США, зауваживши, що лідери G20 «відмовилися від протекціонізму, що міг би поглибити кризу». Прем’єр Британії Гордон Браун був більш стриманим у оцінках, зазначивши, що не варто сподіватися на миттєві розв’язання економічних проблем. За словами президента Франції Ніколя Саркозі, результати роботи саміту були «більшими, ніж ми могли сподіватися». До початку зустрічі в Лондоні Саркозі погрожував відмовитися від участі в саміті в разі, якщо не будуть вжиті жорсткі заходи фінансового регулювання. Канцлер Німеччини Ангела Меркель привітала рішення саміту, назвавши угоди «чудовим і майже історичним компромісом». За словами Меркель, домовленості, досягнуті в Лондоні, забезпечать світові чіткішу систему роботи фінансових ринків. Президент Росії Дмитро Медведєв розцінив підсумки саміту G20 у Лондоні як успіх і «крок у правильному напрямку». Серед інших результатів роботи саміту — обсяг допомоги країнам на шляху розвитку, яким держави «Групи двадцяти» вирішили виділити понад 100 млрд. доларів.
Делі проводитиме «Годину Землі» щомісяця
Уряд Делі закликав мешканців індійської столиці проводити акцію «Година Землі» в останній робочий день кожного місяця. Як повідомляє видання Hindustan Times, під час акції люди на одну годину вимикають світло в будинках, щоб привернути увагу до проблем зміни клімату. Остання на сьогодні всесвітня «Година Землі» проводилася 28 березня 2009 року. У Делі під час акції за годину було зекономлено 10 тис. мегават електроенергії. Тому влада вирішила зробити акцію щомісячною. Уже оголошено, що урядові установи столиці Індії, а також деякі шкільні екологічні клуби і торговельні асоціації підтримають ініціативу. Акцію «Година Землі» ініціював Всесвітній фонд дикої природи (WWF). Уперше ця акція пройшла в Сіднеї 2007 року. 2008 року ініціативу підтримали близько 370 міст світу.
Туреччина продовжить зусилля з інтеграції до ЄС
Туреччина рішуче налаштована на вступ до Європейського союзу в ролі повноправного члена й активно продовжить процес євроінтеграції, заявив прем’єр країни Тайіп Ердоган. «Туреччина, будучи мусульманською країною, докладає активних зусиль, аби зайняти своє місце в лавах ЄС. За її зусиллями уважно стежать народи країн Європи й ісламського світу. На прикладі переговорного процесу Туреччини (з ЄС) руйнуються тези про те, що Захід і Схід, так само як іслам та інші релігії, не зможуть порозумітися, а також про «зіткнення цивілізацій», — цитувала вчора Ердогана телекомпанія NTV. Переговори про вступ Туреччині до ЄС було розпочато 2005 року. За прогнозами експертів, стати повноправним членом Євросоюзу Анкара зможе за 10-15 років. ЄС неодноразово вимагав від Туреччини прискорення демократичних реформ, передбачених переговорним процесом, погрожуючи заморожуванням переговорів щодо так званого інтеграційного досьє. В Анкарі у відповідь заявляли про прагнення інтеграції до Євросоюзу й намір активно проводити реформи, — сказав Ердоган. «Схід і Захід мають створити підгрунтя для здорового діалогу. Переконаний, що забезпечити це якнайкраще можна завдяки спільним зусиллям, зокрема Туреччини, а укріпити підгрунтя (для діалогу) її прийняттям до Євросоюзу. Членство Туреччини в ЄС слід оцінювати й під кутом такої перспективи», — зазначив прем’єр.