Учора Президент закликав оголосити мораторій на політичні сварки й забути про президентські вибори до 1 липня. Але Віктор Андрійович зі своїм закликом явно запізнився. Виборча кампанія вже розпочалася. Причому без нього. Трійка лідерів сьогодні виглядає так: Янукович, Тимошенко, Яценюк. Ющенка в цій трійці й близько немає. Деякі світлі голови у БЮТ, зважаючи на такий розклад, замислилися: а чи не подружитися з Яценюком? Віце-спікер Верховної Ради Микола Томенко наважився в інтерв’ю «Українській правді» висловити декілька критичних зауважень на адресу Юлії Володимирівни. Зокрема, він вважає, що аж ніяк не треба «знищувати» кандидата-спойлера Яценюка. Навпаки, з конкурента треба зробити союзника. «Я як виборець запропонував би таку формулу: Тимошенко — Президент, Яценюк — прем’єр-міністр, Литвин — голова Верховної Ради».
Утім, ще не відомо, чим закінчиться для Томенка така «дисидентська» позиція, але слід визнати, що ця ідея цілком раціональна. Найлогічніший шлях для Тимошенко та Яценюка — не воювати, а домовлятися, як свого часу домовилися Тимошенко й Ющенко. Юлія Володимирівна 2004-го відмовилася від амбіцій і в обмін на прем’єрство підтримала Ющенка. Тоді це спрацювало. Ющенко отримав сильного союзника, об’єднав навколо себе всю опозицію й виграв.
На думку політолога Володимира Фесенка, ця схема могла б спрацювати й зараз:
— Звісно, в Яценюка можуть бути президентські амбіції, але він розуміє, що виграти йому буде складно. Якщо буде розкол «помаранчевого» табору на два конкуруючі крила, то це буде поразка. Байдуже чия — Тимошенко чи Яценюка. Це буде поразка на президентських виборах. Єдина умова перемоги — це взаємна домовленість. Чи не краще домовитися заздалегідь, ніж домовлятися на фінішному етапі кампанії?
І ще один важливий момент. Мені здається, сам Яценюк більше схиляється до посади прем’єра. Йому ця посада цікавіша, ближча. Думаю, що психологічно він іще до президентства не готовий. Хоч амбіції в нього дуже великі. З великих державних позицій він поки не займав дві посади — посаду прем’єра й посаду президента.
— Чи означає це, що Яценюк не має йти на президентські вибори?
— Яценюку бажана участь у президентських виборах хоча б для того, щоб продемонструвати, що в нього високий рейтинг. Якщо на цих виборах він покаже той самий результат, який зараз фіксується в соцопитуваннях (10% чи навіть більше), то це індикатор, що він може привести в Раду на наступних парламентських виборах досить велику фракцію. Це показник, що він став одним з трьох найпопулярніших політиків країни. Для нього це дуже важливо. З погляду раціональної політологічної логіки, для нього участь у президентських виборах необхідна. Але в цьому разі треба домовлятися з Тимошенко, що конкуренція між ними буде досить конструктивною. Не буде взаємної політичної війни. Адже конкурувати можна по-різному. Можна підписати угоду, що той політик, який вийде у другий тур, отримає підтримку свого колеги.
— Як ви розцінюєте шанси інших «нових» політиків? Чи треба їм узагалі йти на вибори?
— У кастингу між Яценюком і Гриценком поки перемагає Яценюк. Можливо, тому, що він більше вписується в певні очікування з приводу «молодих і розумних». Гриценко трохи старший. Зараз його президентський рейтинг на рівні 1,5%. Тобто різниця дуже суттєва. До того ж, судячи із соціологічних опитувань, Яценюка знають практично всі. Його не знають лише 3% опитаних. А от Гриценка не знають від 15% до 20% опитаних. Гриценко інформаційно менш активний, йому не вдалося створити дієвої команди. І, напевно, в поданні його образу теж є проблеми. Яценюк розкутіший, дотепніший, і це, напевне, подобається виборцям.
— Нещодавно відбулася презентація громадського руху «За Україну!». Як ви вважаєте, В’ячеслав Кириленко може спробувати взяти участь у президентських виборах?
— У принципі, Кириленко може піти на вибори. Але його рейтинг зараз нижчий, ніж рейтинг Катеринчука. Хоча в Катеринчука й виникли проблеми після київських виборів, але, за даними «ФОМ-Україна», рівень довіри до Катеринчука вищий, ніж рівень довіри до Кириленка. Такі-от парадокси громадської свідомості. З цього погляду, той же Грищенко перспективніший. Кириленко зазнає рейтингових втрат, бо залишається союзником Ющенка. У нього імідж несамостійного політика. Тому президентського рейтингу як такого в Кириленка немає. Навіть у Віталія Кличка президентський рейтинг близько одного відсотка. А Кириленка навіть не включають в опитування.
