Те, що в країні вирує економічна криза, найболючіше відчули ті, хто має небагато, але й те, зрозуміло, втрачати жаль. Мова йде про малий та середній бізнес. Про його хронічні проблеми та важливість активно розвивати цей прошарок підприємства в країні говорили задовго до світової фінансово-економічної кризи. Після таких розмов до реальних справ з боку влади діло рідко коли доходило. Але підприємці вперто гнули свою лінію всупереч байдужості чиновників й потроху розвивалися. Врешті-решт, десь же треба заробляти на життя.
Утім, байдужість чиновників в дуеті з економічною кризою все ж виявилися сильнішими за бажання представників малого та середнього бізнесу. Курсові коливання, проблеми з кредитами та ліквідністю, врешті-решт відсутність обігових коштів і робота в мінус десятки тисяч українських підприємців поставили на межу виживання. «Дров у багаття» підкинули й нечесні чиновники, для яких підприємці традиційно були джерелом хабарів, і знахабнілі банкіри чи колектори тощо.
Керовані бажанням щось змінити, більшість почала згуртовуватися та мітингувати, страйкувати... Але подібні заходи — справа політиків. І вони, ясна річ, одразу з’явилися. Так само, як серед економічних вимог підприємців з’явилися політичні заклики змінити владу, при чому не окремо якогось міністра, а взагалі — всю...
В Україні вже й партія відповідна є, окрім неї — ще багато різноманітних «штабів», «координаційних центрів», «громадських ініціатив» тощо. Начебто й організовують підприємців на боротьбу за свої права, намагаються захистити, допомогти в вирішенні проблем. Проте зрозуміло ж, що головною метою таких політиків є їхня кар’єра. А заради неї, як показує історія, більшість політиків готові рідну матір продати, не кажучи вже про зміну чи трансформацію свого електорату — тобто відмову від своїх учорашніх соратників, яким обіцяли манну небесну по приході до влади.
Так, на 15 лютого — в Сумах, на 17 — в Одесі та на 18 — у Києві заплановані масштабні акції протесту за участю представників малого та середнього бізнесу, де провідну роль будуть відігравати вже досвідчені в проведенні страйків автоперевізники. А роль організатора-партнера на себе бере координаційний штаб громадської ініціативи «Геть Усіх!». При чому, як заявив днями журналістам координатор даної громадської ініціативи Олексій Арестович, функції, які вони виконуватимуть, будуть навіть стримуючі. Тобто підбурювати страйкуючих, за словами Арестовича, ніхто не збирається, робити собі політичне ім’я — теж. Підприємців просто «беруть під політичний захист».
Якщо говорити саме про малих та середніх підприємців та їхній важливий потенціал для економіки України, то чи правильним шляхом ідуть вони, надаючи своїм чисто економічним проблемам політичного забарвлення: які шанси на перемогу в такій політичній боротьбі? Які є альтернативи? І чи мають підприємці шанс реалізувати себе як справді середній клас України, обравши собі за лідерів молодих опозиційних політиків, котрі шукають шляхів на «владний Олімп»?
Як не дивно, але в правоті такого шляху не лише багато хто з самих підприємців упевнений, а й профільні експерти... Так, голова комітету з питань контролю Ради підприємців України при Кабінеті Міністрів та голова Конгресу приватних роботодавців Олег Івченко в розмові з «Днем» висловив таке ж обурення діями влади та жалюгідною ситуацією з малим та середнім бізнесом: «На мою думку, вони (представники малого та середнього бізнесую. — Авт.) йдуть абсолютно правильним шляхом, бо якщо ми не змінимо політичну еліту, то ніколи не зможемо вирішити свої проблеми... Політичну еліту має бути змінено. Бо діалог із владою нині нереальний — нема з ким розмовляти... Щодо молодих політиків, які на цьому роблять ім’я — нехай роблять. Я їм навіть готовий допомагати... Єдине, я б хотів, щоб це обов’язково були люди, яких не було у владі. Дорогу молодим!».
Проте, настільки захопившись ідеєю зміни влади, не всі підприємці, схоже, тепер можуть сформулювати свої економічні проблеми... Днями підприємець з Борисполя, що займається пасажирськими перевезеннями, Валентина Редькіна, виступаючи на одній із прес-конференцій, висловила безліч обурень, вимог та закликів до влади. Але коли їй задали уточнююче запитання, через які економічні причини вона хоче брати участь у страйках, Редькіна відразу й не зорієнтувалася. Мовляв, причин надто багато, щоб усі перераховувати. І вимог як таких нема...
Тим часом це намагаються зробити експерти. Так, за матеріалами Міжнародної фінансової корпорації, члена групи Світового банку суттєвим бар’єром на шляху розвитку малого та середнього бізнесу, збільшення інвестицій та відповідно — кількості робочих місць в Україні є наше ділове середовище, яке значною мірою визначається державною регуляторною політикою.
Підтвердженням цьому є те, що Україна посідає 145 місце серед 181 країни за індексом сприятливості ведення бізнесу, який щорічно вираховується Світовим банком. При цьому, в порівнянні з рейтингом 2006 року, індекс сприятливості ведення бізнесу в Україні погіршився на 12 позицій, у порівнянні з рейтингом 2007 — на одну позицію. Однією з причин такого низького місця є величезні витрати підприємств на різноманітні регуляторні процедури — у 2006 році лише на перевірки, дозволи та реєстрацію технічних умов малий та середній бізнес витратив понад 536 мільйонів гривень!
Погіршення рейтингу означає й те, що наші сусіди впроваджують реформи значно швидше й ефективніше. Тобто Україна програє у міжнародній конкурентній боротьбі, знижує власну конкурентоспроможність, оскільки розвиток вітчизняної економіки стримується штучно створеними перешкодами.
При цьому запропоновані Міжнародною фінансовою корпорацією реформи можуть бути рівномірно корисні як малому, так і великому бізнесу, споживачам та державі, оскільки мають призвести до:
— зменшення споживчих витрат завдяки скасуванню безглуздих видатків для бізнесу;
— звільнення додаткових коштів для розвитку бізнесу;
— прискорення впровадження нових технологій та інновацій;
— створення нових підприємств та робочих місць, зростання рівня заробітної плати, зростання бюджетних надходжень;
— зменшення державних видатків на безглузде з точки зору безпеки громадян державне регулювання;
— успішної інтеграції України до Світової економіки (СОТ, Зона вільної торгівлі з ЄС).
Окрім цього, так звані народні обранці підготували проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мінімізації негативних наслідків фінансової кризи для суб’єктів господарської діяльності», внесений депутатами Наталією Королевською та Михайлом Чечетовим. На думку його авторів, ухвалення проекту дозволить спростити залучення до приватного бізнесу громадян, які втрачають роботу як наймані працівники, та прискорити початок бізнесу новим підприємствам; спростити ведення діяльності та скоротити видатки підприємствам, що вже існують; покращити загальну інвестиційну привабливість України та її місце в різноманітних рейтингах.
Можливо, саме такі, економічні лозунги були б адекватнішими, а головне — кориснішими для представників малого та середнього бізнесу на анонсованих страйках?
ДО РЕЧI
Поміркована альтернатива страйкам. Як повідомила «Дню» прес-служба Ради підприємців при Кабінеті Міністрів країни, голова цієї установи Оксана Продан, реагуючи на численні звернення підприємців щодо порушення їхніх прав на здій°снення підприємницької діяльності та створення штучних перешкод у веденні бізнесу, закликала всіх підприємців розробляти конкретні пропозиції щодо їх вирішення і приєднуватися щосереди з 15 до 18 години до прямого діалогу з головою та членами Ради підприємців. Учасником відкритих зустрічей, які проходять в Києві, в приміщенні Клубу Кабінету Міністрів (Інститутська 7), може стати кожен бажаючий, для цього не потрібні ані реєстрація, ані попередній запис.
