Здавалося б, цього тижня хіба що лінивий не говорить про укладання довгоочікуваної газової угоди з Росією. Тим паче, у П’ємонті України — Львові. Виявляється, ні! Опитані мною львів’яни передовсім говорили про родину і про роботу. А багато хто про газові перипетії навіть і не згадав.
Ігор ГЕРИЧ, професор, голова Українського лікарського товариства у Львові:
— Події цього тижня вказують на те, що все йде до ліпшого. Передовсім, тому що після тяжкої хвороби почала одужувати моя мама. Ще цей тиждень знаменний тим, що вийшла друком моя книга. Добре й те, що нарешті закінчилася комедія (чи трагікомедія?) з газом. І не має значення, про які домовленості йдеться, бо стара Європа нарешті почала вільно дихати. Зрештою, відступили холоди, і кількість газу має менш радикальне значення для нашої держави. Тому й кажу, що все добре.
Славко НУДИК, соліст вокальної формації «Піккардійська терція»:
— Своє життя я ототожнюю з сім’єю і роботою. У мене все добре, бо всі, слава Богу, здорові. І концерт «Терції» у Києві пройшов з успіхом. Погано, що розтанув сніг. Бо свято пропало.
Любов КИЯНОВСЬКА, професор Львівської національної музичної академії ім. Миколи Лисенка:
— Добре, що гідно, у європейському форматі наша філармонія відсвяткувала цього тижня 130-річний ювілей Станіслава Людкевича — випуском компакт-диску, встановленням у фойє погруддя Станіслава Пилиповича і великим симфонічним концертом із його творів. Але дуже прикро і соромно від того, що зал був заповнений лише на третину. І серед присутніх не було представників ні міської, ні обласної влади.
Юрко БОЙКО, директор галереї «Гердан»:
— Усе добре у моїй родині, й це головне. А погана подія тижня та, що Юлія Володимирівна «здала» газове питання. Хоча... Позитив у тому, що Львів газове питання зачепить менше, ніж інші міста України.
Таїсія ЛИТВИНЕНКО, народна артистка України, актриса й режисер Львівського національного академічного театру ім. Марії Заньковецької:
— Поганого цього тижня в мене нічого не було. А от хорошого — багато. Приїхав мій молодший син Назарчик із дружиною. Я показала їм свою виставу «Варшавська мелодія», і це був дуже приємний вечір. Та й взагалі, як сказав мій чоловік Стригун, у нас в театрі розпочалася «декада Стригуна й Литвиненко», бо в афіші цього тижні «Суботня вечеря», «УБН», «Візит літньої пані», а це все наші з Федором Миколайовичем постановки.
Надія ДОЛІШНЯ, доцент кафедри психіатрії та психотерапії Львівського медичного університету ім. Данила Галицького:
— Головна хороша подія цього тижня, як і всіх попередніх, та, що я успішно працюю. Попри всякі кризи. Бо для наших хворих не існує іншої кризи, крім їхньої власної. Тому основною для мене є криза моїх пацієнтів. І якщо я можу її подолати, то відчуваю задоволення від роботи. А я його відчуваю.
