Україна трансформує План дій «Україна—НАТО» в НПП
Україна трансформує План дій «Україна—НАТО» на 2009 рік у національну програму з підготовки (НПП) до вступу до Північноатлантичного альянсу. «Сьогодні йдеться про те, що ми свій план, який маємо, трансформуємо в національну програму. Йдеться про невеликі зміни», — сказав міністр закордонних справ Володимир Огризко вчора на прес-конференції у Києві. За словами міністра, так само, як і в плані, у програмі будуть пункти, що стосуються сфер політики, економіки, оборони, питання ресурсів, безпеки, правової сфери й інші. Головною відмінністю буде те, що виконання національної програми контролюватиметься комісією «Україна—НАТО». В. Огризко також зазначив, що роботи для виконання програми проводитимуться щоквартально, а комісія підбиватиме підсумки наприкінці року. Український міністр допускає вступ України до НАТО без надання Плану дій щодо членства в Альянсі. «Якщо ми будемо готові, якщо ми пройдемо всі свої національні програми, то й питання про формалізацію ПДЧ може бути зайвим. А після цього буде рішення про, власне, вступ до Альянсу», — сказав В. Огризко. Він додав, що деяким країнам потрібно було 5—8 років підготовки вступу до НАТО, однак Україні знадобилося менше, оскільки країна вже 5 років виконує необхідні плани.
«Львівська пательня» визначила найкращого кухаря
У Львові фінішував конкурс м’ясних страв «Львівська пательня», що тривав із 30 жовтня по 5 грудня. Змагання відбувалося під егідою міської ради та Гільдії рестораторів і перебігало в два етапи. Під час першого учасники надсилали у департамент економічної політики Львівської міськради фотографію страви з описом технології її виготовлення. Журі отримало 40 фотопропозицій. У фіналі ж змагалися вісім кухарів. На приготування страви їм давали годину. А смакові якості м’ясних страв оцінювало компетентне журі у складі шеф-кухарів київських ресторанів «Нобу», «Первак» та «Прем’єр-палац» Юрія Приємського, Раїси Онопрієнко та Алана Ренью, голови представництва «Раціональ» в Україні Дана Марценюка та голови Асоціації сомельє Львівської області Інги Коренєвої.
Перемогу у «Львівській пательні» виборола кухар ресторану «Фешн-клаб» Леся Медведик, (на фото) яка, поєднавши французьку та східну кухні, спокусила журі стравою «Ф’южн: схід-захід» і отримала за перше місце п’ять тисяч гривень. Куди «прилаштувати» виграш, найкращий львівський кухар ще не визначилася. Лише додала, що перемогу присвячує дитинці, яку носить під серцем.
Друге місце у конкурсі та 3,5 тисячі гривень отримала Анна Духневич із ресторану «Дарвін». Третє місце і винагорода 2,5 тисячі — у Катерини Магалюс із ресторану «Кумпель». За словами заступника міського голови Львова з гуманітарних питань Василя Косіва, конкурс довів, що місто Лева має всі шанси, аби гідно представляти культуру ресторанного бізнесу у світі.
Глухів відзначив ювілей
300 років тому Глухів Чернігівської області проголосили гетьманською столицею — останньою столицею Лівобережної України. До цього гетьманська резиденція була в Батурині. У 1708 році за наказом Петра Першого козацька старшина з’їхалася до Глухова та обрала «головним» Івана Скоропадського. Відтоді майже 80 років тривав глухівський період історії України. Крім того, Глухів є батьківщиною геніїв української та світової музичної культури — Дмитра Бортнянського і Максима Березовського. У рамках відзначення цієї дати Міністерство культури і туризму України та Глухівська міська державна адміністрація на минулі вихідні провели дводенний фестиваль «Глухівські асамблеї» та міжнародну науково-практичну конференцію «Максим Березовський. Традиції та сучасність». За словами ведучого концерту, режисера, керівника Міжнародного театрального фестивалю «Мистецьке березілля» Сергія Проскурні, фестиваль започаткований для підтримки культури малих історично прославлених місць та промоції мистецького й туристичного потенціалу України. У ньому взяли участь київські хори «Академія», муніципальний камерний хор «Хрещатик», «Київ», ансамбль солістів «Благовість», Академічний хор імені Платона Майбороди та камерний хор Київського інституту музики ім. Р. Гліера. Вони дали вражаючий концерт, де звучали нещодавно відкриті твори славетного українського композитора М. Березовського, а також концерти Бортнянського, А. Веделя, Миколи Дилецького, Семена Пекалицького та відомі світові композиції В. Моцарта, А. Вівальді, Й. Баха та інших, повідомляє Віра МАКОВІЙ.
