6 грудня
«Зміни в мені, у житті, у природі. Зміни часткові й зміни постійні. Нова релігія входить у моду — «Зоряні війни»... Щодо релігії точно не скажу, хоча читала, і не раз, що фанати «зоряної» саги мають свій храм і послідовників. А щодо змін взагалі... З приходом зими я змінила свій звичний «блондинистий» колір нехай не на «радикально-чорний» (як сумнозвісний Кіса Ільфа й Петрова), зате на практичний каштановий. Сестра критично оглянула і єхидно запитала: «Під мене «косиш»?». Мама махнула рукою — я з дев’ятого класу змінюю колір частіше, ніж світлофор. Я вже мовчу про зачіски. Після коси до пояса, вирощеної за прискореним методом, з’явився трьохсантиметровий «їжачок», якого, після недовгих роздумів, було пофарбовано в актуальний «помаранчевий». На прохання мами зупинитися на чомусь одному (бажано, натуральному) я з гордістю заявила, що це в мене в генах і нагадала їй «страшну сімейну таємницю». Як колись давно одна дівчинка приблизно мого віку пофарбувала волосся зеленкою... а потім розказала про це своїм дітям. Тому ми й користуємося висловом «Діти, беріть приклад із батьків!».
