Президент Віктор Ющенко дедалі рідше нагадує уряду про необхідність перерахувати гроші ЦВК для позачергових виборів Ради. Схоже, що відстрочка парламентських виборів влаштовує і його. І це серйозний сигнал, що в трикутнику «Рада — Кабінет Міністрів — Президент» останнім часом відбуваються серйозні зміни.
На перший погляд, відстрочка виборів виглядає як чергове підтвердження політичної потуги БЮТ. Сказала Тимошенко, що не час зараз для виборів. І виборів на час не стало. Але на практиці, чинячи спротив виборам, БЮТ потрапляє до ним же розставленої пастки для Ющенка.
Не подавши у відставку після розпаду коаліції, як це було передбачено договором про її створення, Тимошенко накликає на себе підозри в тому, що БЮТ не надто вже й упевнений у сприятливих для себе результатах виборів до Ради. Щоправда, в БЮТ озвучують версію, що прем’єр не може залишити свій народ під час кризи, з чим, до речі, згоден і Президент Ющенко. Раніше, хоч би що сказав Ющенко, Тимошенко діяла з точністю до навпаки. Але цього разу вона цілковито згодна з думкою Президента залишилася в кріслі прем’єра. Більше того, чудовий і найкращий в Україні популіст, що тонко відчуває настрої виборців, яким є Юлія Володимирівна, примудрилася зробити низку дивних заяв, що серйозно підривають довіру до глави українського уряду.
За два тижні до злощасної постанови НБУ від 13 жовтня, яка заморозила банківські внески, в ефірі 5 телевізійного каналу Тимошенко заявила: «Україна переживає чудове відродження... Криза, що повністю зруйнувала весь світ, коли знищене все, коли зникають банки, що проіснували 160 років... Ця криза до України не дійшла. Сьогодні ми маємо стабільну валюту й стабільний темп зростання ВВП», — заявила прем’єр.
Потім прем’єр чомусь поспішила відмежуватися від обвального падіння курсу гривні. 14 жовтня Тимошенко заявила: «Усе, що стосується запобігання світовій фінансовій кризі, на 90% стосується рішень Національного банку України й Ради національної безпеки та оборони». На цій же прес-конференції Тимошенко висловила впевненість у тому, що професійні дії влади захистять країну від наслідків цієї кризи. Упевненість в перемозі над кризою Тимошенко передалася Президенту Ющенку, який ось вже багато місяців не спілкується з нею особисто. І вже 20 жовтня він заявив, що, зважаючи на політичну й економічну кризу в Україні, він бере ситуацію в країні під свій контроль. Це означає, що в країні фактично запроваджене президентське правління
Два кандидати на крісло президента продемонстрували дві прямо протилежні тактики у боротьбі за голоси виборців. Прем’єр спочатку не помітила кризи в Україні, а потім переклала відповідальність за неї на НБУ. Президент, навпаки, нарікаючи, що в усьому світі з кризою борються не стільки банки, скільки прем’єри, все-таки взяв відповідальність і кермо влади на себе. Тимошенко зараз фактично усунена від ухвалення стратегічних рішень щодо виходу з кризи. Уряд, звісно, раз у раз проводить позачергові засідання. От і на сьогодні, понеділок, заплановане засідання Кабінету Міністрів і зустріч прем’єра з власниками гірничометалургійних підприємств, які першими відчули наслідки світової кризи. Але на переговори про отримання кредиту від МВФ літав спікер Арсеній Яценюк, а не прем’єр. Віктор Ющенко окремо від Тимошенко проводить антикризові наради з міністрами економіки й фінансів її уряду — Богданом Данилишиним і Віктором Пинзеником.
Сьогодні, в понеділок, 10 листопада, Президент знову зустрічається з міністром фінансів Віктором Пинзеником і обговорює виконання бюджету поточного року в податковій адміністрації. По суті, Президент починає особисто керувати міністрами уряду Тимошенко. Це означає, що український тато більше не пускає українську маму на кухню. Тож відсутність Юлії Тимошенко на антикризовому засіданні РНБО 7 листопада вже нікого й не здивувала.
Те саме можна сказати й про те, що різко активізувався з наступом кризи НБУ. Знизивши маржу (різницю між курсом продажу й купівлі) на валютному ринку й заборонивши з нового року «обмінники», Нацбанк уже встиг продати два найбільш проблемні банки: «Промінвест» і «Надра». Незважаючи на аполітичність посади глави правління НБУ, це все-таки креатура Ющенка. Стельмах балотувався й пройшов до парламенту за списком НУ-НС (квота «Нашої України»), але відмовився від мандата народного депутата на користь посади голови правління НБУ. Тож і на фінансовому ринку з кризою бореться швидше команда Ющенка, ніж Тимошенко.
Чи стане у пригоді рейтингу прем’єра те, що вона спочатку самоусунулася (чи її усунули) від ліквідації наслідків кризи? Навряд чи. Швидше, навпаки. Усі лаври переможця колапсу української фінансової системи дістануться Президентові. І з цього погляду дата виборів до парламенту стає для нього не такою вже й важливою. А в Тимошенко навіть у кріслі прем’єра зменшуються можливості впливати на ситуацію в країні. Що ж підштовхнуло голову Кабінету Міністрів до того, щоб виставити себе на таку наругу й не скористатися звичним і політично плодовитим відходом в опозицію?
Швидше за все, Юлія Тимошенко збирається віддерти від себе ярлик прем’єра, який проморгав разом із НБУ кризу, й крісло глави уряду з цього погляду для неї зараз краще, ніж імідж вічної опозиціонерки на майбутніх президентських виборах. Схоже, що, програючи Президентові тактично, вона все-таки хоче тріумфально закінчити переговори про постачання російського газу до України. Його ціна, як відомо, прив’язана до ціни нафти, а барель на світовому ринку подешевшав з літа 2008 року втричі. Тому Тимошенко має всі шанси залишити Україні 2009 року колишню ціну на газ у 179,5 долара. І не втомлюватися потім нагадувати про це виборцям. Крім цього, саме в нафтовій і газовій сфері відбуваються найгостріші зіткнення між урядом і секретаріатом Президента. Достатньо пригадати спробу Кабінету Міністрів усунути з ринку постачання газу до України РосУкрЕнерго, розрив Кабінетом Міністрів підготовленого Секретаріатом Президента договору на розробку Чорноморського шельфу з компанією Венко й інші. Зрозуміло, що посада прем’єра робить позицію Тимошенко в цих та інших питаннях вагомішою, хоч і не гарантує того, що після її відставки ситуація на газовому ринку України знову не зміниться.
Як відомо, найбільші українські статки нажито на торгівлі російським газом. Але пробитися на цей ринок можна, лише будучи при владі, як у Росії, так і в Україні. У цьому, напевно, й приховується одна з причин того, чому Тимошенко не поспішає у відставку. Юлія Володимирівна, схоже, готова віддати Ющенкові лаври переможця кризи, аби не втратити права брати участь у переговорах про постачання газу до України. Проте ситуація під час кризи змінюється так швидко, що вже завтра її відставка може стати політично доцільною для БЮТ.
