Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Націоналізація чи «підкилимний» продаж?

Історія навколо «Промінвестбанку» стає все гарячішою
18 жовтня, 2008 - 00:00
МАЛЮНОК IГОРЯ ЛУК’ЯНЧЕНКА

Після масового відтоку клієнтів з цього банку, Нацбанк «влив» туди декілька мільярдів гривень, а також свого тимчасового адміністратора — голову тимчасової адміністрації Нацбанку Леоніда Кротюка. Він днями повідомив, що «Промінвестбанк» (ПІБ) проводить переговори щодо залучення стратегічного інвестора. Проте, у свою чергу, Рада національної безпеки та оборони вивчає можливість націоналізації банку...

Нагадаємо, що першим про перехід банку у державну власність заговорив голова Верховної Ради Арсеній Яценюк. «Якщо мова йде про вихід із кризової ситуації, що склалася для «Промінвестбанку», то найкращим варіантом буде через «Ощадбанк» чи через «Укрексімбанк», чи шляхом ухвалення окремого рішення про націоналізацію цього банку, викупити його статутний капітал, викупити акції цього банку. Думаю, мова повинна йти винятково про номінальну вартість, потрібно ввести державні гарантії, у такий спосіб стабілізуючи ситуацію», — сказав він.

Цю ідею підтримала днями й Рада Нацбанку. «Давайте знайдемо якогось кишенькового інвестора і віддамо йому «Промінвестбанк» зі всіма вкладниками і рефінансуванням НБУ. Така позиція неприйнятна, — говорить голова Ради НБУ Петро Порошенко. — Не можна допустити, щоб відбувся «підкилимний» продаж... У нинішній ситуації повинна бути реалізована процедура, яку застосувала абсолютна більшість урядів і центробанків країн Європи і США, — викуп акцій банку». При цьому у подальшому можна на умовах тендеру чи аукціону підібрати в ПІБ стратегічного інвестора.

Доки ж урядовці мудрували, як врятувати банк, правоохоронці вивчали причини появи проблем і дійшли висновку: банк хотіли зробити банкротом. Відтак, Генеральна прокуратура України організувала перевірку дотримання Закону України «Про банки і банківську діяльність», щоб перешкодити спробі доведення банку до банкрутства.

А виконуючий обов’язків голови Служби безпеки України (СБУ) Валентин Наливайченко у продовження теми ПІБу назвав ситуацію навколо нього спровокованою і здійсненою спеціальним злочинним угрупованням, метою якого була легалізація за кордоном близько 400 мільйонів гривень. За словами Наливайченка, у результаті перевірки, СБУ вийшла на злочинне угруповання, відкрила дві кримінальні справи за фактом легалізації засобів, отриманих злочинних шляхом. «У рамках цих справ розкрито злочинний механізм розкрадання засобів, що «Промінвестбанк» повинен був направити на виплату пенсій і зарплат у Донецькій області — на шахтах Макіївки, металургам Маріуполя і пенсіонерам з кінця вересня до 10 жовтня. Ця група людей за поточний рік вивела за кордон близько 400 мільйонів гривень», — резюмував він. Для прикриття своєї протиправної діяльності зловмисники й організували рейдерську атаку, шляхом надсилання вкладникам банку неправдивих SMS-повідомлень, ушкодження банкоматів у Донецьку і Запорожжі, поширення в донецьких маршрутних таксі неправдивих роликів, а також розміщення оголошення у газетах.

Із заявою про рейдерську атаку в одному з інтерв’ю погодився голова правління «Промінвестбанку» Володимир Матвієнко: «Я не був готовий вести переговори з чисто патріотичних мотивів. Коли я подивився, що в країні вже 50% чужого, іноземного капіталу, мені шкода було продавати банк. Треба було підтягти капіталізацію, а у цей час хтось дуже сильно поспішав і завдав удару». А про операції з виведенням значних сум за кордон повідомив наступне: «Наш аудит дотепер не може підтвердити, хто і як міг вивести гроші. Може, якийсь клієнт сам виводив. Я не можу поки сказати що-небудь, бо не отримав підтвердження за результатами перевірки». Стосовно подальшої долі свого банку Матвієнко вважає недоречним здійснювати його націоналізацію. «Пропозиція про націоналізацію ззовні залучає людей, але сама націоналізація не вирішує проблему стабілізації діяльності банку і підвищення його капіталізації. Сьогодні найправильніший шлях — знайти стратегічного інвестора, що не тільки міг би за комерційною ціною придбати акції банку, але, насамперед, влив би гроші і забезпечив стабільність платежів, а банк почував би себе стабільним і сам виконував свою функцію». Для цього, за словами Матвієнка, потрібно не 200 мільйонів гривень (обсяг статутного капіталу банку), а $2—4 мільярди. Чому така велика сума? Потрібні гроші для проведення поточних платежів. За словами власника ПІБу, сьогодні банк сплачує рахунки, але до нього доходить утричі менше платежів. Матвієнко повідомив, що протягом тижня можуть закінчитися переговори з великими банками, у результати яких стратегічним інвестором може стати один із швейцарських банків. У купівлі ПІБу зацікавлений і російський Сбербанк. Цю інформацію нещодавно підтвердив голова правління «Дочерний банк Сбербанка России» В’ячеслав Юткін.

Тож продати стратегічному інвестору чи націоналізувати? З одного боку, цілком очевидно, що за нинішніх умов стратегічний інвестор уже не дасть за ПІБ реальну ринкову вартість (репутація банку підмочена та й рефінансування Нацбанку потрібно повертати). Викликає сумніви й здатність вітчизняних банків, підкошених світовою фінансовою кризою, знайти потрібні суми для фінансових вливання, яких потребує ПІБ. У разі продажу банк найімовірніше перейде до рук іноземного інвестора. Зважаючи ж на масштаби клієнтської бази ПІБу у межах країни, непогано було б притримати цінний банк у власності держави до кращих часів, а вже потім продати. Однак для реалізації останнього варіанту потрібно схвалення парламентом зміни до держбюджету, де передбачать гроші на збільшення статутного фонду державних «Укрексімбанку» або «Ощадбанку», за які й повинні викупити акції «Промінвестбанку». А у парламенті, як відомо, цього зараз не можуть зробити.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: