Не вороги, не друзі, але навряд і партнери, — говорять про відносини виробників і споживачів агрохімікатів, які склалися сьогодні на внутрішньому ринку мінеральних добрив. Дешево продавати мінеральні добрива невигідно хімікам. Дорога органіка і неорганіка не потрібні аграріям — це відіб’ється на цінах на зерно та продовольство. Високі ціни на зерно не допустить уряд — закінчаться аргументи «ефективної роботи» перед голодним народом. У результаті, дороге продовольство не купить споживач. І на початок: стримування цін на хімічну продукцію погубить галузь, що, своєю чергою, широко розкриє двері для імпорту. Розірвати замкнене коло, на думку як аграріїв, так і хіміків, має уряд, не без чиєї допомоги виробників загнали в цю ситуацію.
Напередодні чергового підвищення цін на природний газ 2009 року вітчизняні хіміки гостро потребують технологічного переоснащення виробництва. Залучати на ці цілі кредити зі зрозумілих причин промисловці не мають можливості. Ціна на органіку як одну зі складових виробництва демпінгує останні півтора року й не дає можливості виробникам заробити. Балансувати прибуток підприємств доводиться за рахунок неорганіки, тримаючи вартість міндобрива в межах світових цін.
«За умов повноцінних ринкових відносин час забути про держрегулювання і поняття «дешево» хоча б тому, що його в принципі не існує. Ціну регулює ринок — попит і пропозиція. Був підвищений попит, ми як виробники скористалися, щоб заробити. А сьогодні 40 тисяч тонн селітри на території заводу заскладовано, і ніхто її вже не бере. І ось питання: куди поділася та рентабельність, яку було досягнуто на короткий період часу? Дай Боже, щоб ми рік цей закінчили з прибутком, ось про що ми зараз думаємо», — пояснив серпневий сплеск цін на міндобрива генеральний директор ТОВ «Рівнеазот» Михайло Заблуда.
Аграрії, своєю чергою, обіцяють «відбити» ціну добрива на вартості сільгосппродукції якщо не 2008-го, то 2009 року точно, стверджуючи, що дешевого зерна держава за таких умов не отримає. «Необхідно врахувати, як формується собівартість зерна в аграрному секторі і яка складова міндобрив у його ціні. У структурі собівартості зерна до 40% посідають агрохімікати, тому ціна на міндобрива відчутно впливає на ціну кінцевого продукту. У той же час вартість сільськогосподарської продукції обмежується ухвалами уряду й законами. За ціною 1800—1900 гривень аграрії селітру брали самі, і державі втручатися в це питання взагалі не було потреби. Проте, коли ціна газу не змінилася, інші складові виробництва добрив трохи подорожчали, а селітра підскочила в ціні до 2500—2700 гривень, як сільгоспвиробники мають зустріти таку зміну ціни?» — прокоментував невдоволення аграріїв голова правління Національної асоціації з питань агрохімічного забезпечення «Укрсільгоспхімія» Анатолій Педос.
Немотивованим стрибкоподібним підвищенням ціни на мінеральні добрива наміри уряду втрутитися до ситуації, своєю чергою, пояснюють у Мінагрополітики. Питання стримування цін підняли МінАПК і Мінпромполітики. Було поставлене завдання відрегулювати пропорційне збільшення цін. Ще одним аргументом при прийнятті цієї ухвали у відомстві було те, що на внутрішньому ринку споживання міндобрив вітчизняної хімпромисловості становить не більше 15—20%, інше йде на експорт, тому регулювання ціни цих 15—20% добрив, які споживаються на внутрішньому ринку, особливо не вплине на рентабельність підприємств хімпромисловості.
У результаті, хіміки критикують наміри уряду запровадити квотування на експорт продукції, впровадити обмеження рентабельності для хімічної галузі, зняти нещодавно запроваджене антидемпінгове мито. Сільгоспвиробники також не вітають держрегулювання, однак і ті, й інші виробники закликають владу знайти ефективний підхід, щоб збалансувати ціни та вирішити ситуацію на вітчизняному ринку мінеральних добрив.
«Якщо ми діятимемо так, як пропонує уряд, ми в кінцевому результаті поховаємо галузь. При цьому, щойно не стане нашої галузі, нашим колегам із агросектора доведеться купувати добрива за ціною в два-три рази дорожче за імпортом і нічого цьому не можна буде протиставити. Економіці країни від цього легше не стане. Разом із тим, урядові необхідно запровадити ефективне дотування сільського господарства. Я глибоко переконаний, що без дотацій ніяке село ні в Україні, ні в Казахстані, ні в США не виживе, тому саме в розв’язанні цього питання — ключ до вирішення проблем на ринку мінеральних добрив», — зазначив президент Спілки хіміків України Олексій Голубов.
Хімікам — свободу в ринковій діяльності, аграріям — дотації, а споживачам — гідну зарплатню. Приблизно такого роду пропозицію містить відкрите звернення, яке виробники направили прем’єр-міністрові України Юлії Тимошенко і Президентові Віктору Ющенко. Однак, чи буде почуто цей заклик у виборчих перегонах, які набирають обертів, мають сумнів і ті, й інші.
