Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Чи винні ЗМI?

Гіршими, ніж тепер, стосунки між Україною та Росією були хіба що 300 років тому
2 жовтня, 2008 - 00:00
МАЛЮНОК АНАТОЛІЯ КАЗАНСЬКОГО / З АРХІВУ «Дня»

Війна в Грузії, а особливо її висвітлення у ЗМІ, посприяла тому, що ставлення українців до росіян і, особливо росіян до українців дуже погіршилося, вважають соціологи. Якщо в квітні цього року 47% українців ставилися до Росії дуже добре, то у вересні їх стало 42%, натомість в Росії тих, хто ставиться нині до України дуже добре, — тільки... 2,5% (півроку тому було 5,5%). При цьому в Україні майже не змінилася кількість людей, які в цілому добре ставляться до Росії — 88%, натомість в Росії ж кількість таких зменшилася з 54% до 37%. Погано нині ставляться до України 52% росіян, а у нас з таким ставленням до північних сусідів є майже 9% громадян. Це — дані соціологічних досліджень Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) та московського аналітичного центру «Левада-Центр», які, вивчаючи думки громадян обох країн, ставили їм однакові запитання: «Як ви загалом зараз ставитеся до Росії (України)?» та «Якими б ви хотіли бачити відносини України з Росією?» (і навпаки).

До того ж, «Левада-Центр» зафіксував, що в росіян спостерігається погане ставлення не тільки до України, а й до США (67%), ЄС (39%) та Грузії (75%). «У вересні всі чотири індекси досягли історичних мінімумів. Іншими словами, росіяни так погано до цих країн ще ніколи не ставилися. Очевидно, що це пов’язано з останніми подіями на Північному Кавказі», — йдеться у висновках російських експертів. Про визначальну роль в такій ситуації ЗМІ та майбутнє українсько-російських відносин «Дню» розповів президент КМІСу, професор Валерій ХМЕЛЬКО, інститут якого понад десять років вивчає, зокрема, тему українсько-російських взаємин.

— Валерію Євгеновичу, чому, на вашу думку, в останній час так погіршилося ставлення росіян до українців, якщо, говорячи по-простому, українці нічого поганого Росії не зробили? При цьому ставлення українців до росіян майже не змінилося, коли Росія воювала на Північному Кавказі та ще й звинувачувала Україну в сприянні грузинській армії?

— Думаю, в тому, що у росіян погіршилося ставлення до України, винна пропаганда, яку ми спостерігали й спостерігаємо в російських ЗМІ. Коли воєнні події відбувалися в Грузії, я перебував у Хорватії, де мав можливість дивитися російські канали та ВВС і CNN — усе решта мені було незрозуміле через мову. Я з довірою до них ставлюся, особливо до ВВС. Тож я бачив наскільки відрізняється інформація, яку дають російські канали, від тієї, яку транслювали інші дві компанії, і як ця інформація російських ЗМІ працює на те, щоб створити негативне ставлення росіян і до Грузії, і до України. Вони наполягали на тому що ми начебто незаконно продавали Грузії зброю. Були й інші звинувачення: начебто хтось із наших брав участь у підготовці нападу на Цхінвалі. Тобто вони зображали українців як співучасників грузинської агресії, як це вони називали. Така подача інформації продовжувалася й коли я поїхав у Київ: у наших ЗМІ можна було прочитати й почути про те, що росіяни продовжують так зображувати ситуацію. А оскільки інших джерел для масового глядача та слухача в Росії немає, то, думаю, що це й спрацювало.

— Чому тоді в українців ставлення до Росії мало змінилося, ми не так піддаємося впливу ЗМІ?

— Тому що все-таки мова йде не про ставлення до керівництва Росії, а про ставлення до росіян. Думаю, що Росія для українців — це не Путін, Медведєв чи ті, хто приймає рішення, або ті, хто веде цю агітацію, а їхні знайомі, друзі, родичі, які живуть там. Особливо — для жителів східної та південної частини, та й для значної частини Центральної України. Тобто, Росія в них не ідентифікується з тими, хто фактично так недружньо зображає агресором Грузію. Натомість російські ЗМІ негативно зображують не тільки керівництво України в цій ситуації, вони ще й кажуть, що в цих подіях брали участь самі українці.

— Чи можна стверджувати, що ця агітація в російських ЗМІ була запланованою?

— Наскільки це так, я не збираюся судити, але думаю, що це не випадково. Це може бути й самоорганізація російських ЗМІ, які намагаються підлаштуватися під вимоги свого керівництва. Не обов’язково, щоб їм давали прямі вказівки. Бо коли є бажання прислужитися, іноді виходить, як у прислів’ї: «Застав дурня богу молитися, то він і лоба розіб’є».

Тобто, можуть бути різні чинники, які спричинили таку громадську думку. Я вважаю, що наразі російські ЗМІ, а особливо телебачення, яке найбільше впливає на думку громадян, вже пройшли такий відбір, що навіть немає потреби щоразу вказувати, що певні події потрібно зображати в певному ракурсі. Вони просто догоджають.

— Відсоток українців, які змінили своє ставлення до Росії, збільшився з 6,8% до 9%. Якщо взяти географічний розріз, то де найбільше помітні ці зміни?

— Ми не один рік моніторимо україно-російські взаємини, і не раз спостерігали, що в ситуаціях, коли Росія починає поводитися щодо України недружньо, найбільше коливань у зміні до північного сусіда є на півдні та сході нашої держави. Бо на заході у ставленні до Росії ми спостерігаємо більш стабільні й критичні оцінки, там ситуація мало змінюється.

— Чи можна стверджувати, що така агітація Росії призведе до ще гіршого ставлення росіян до українців і навпаки?

— Не обов’язково. Я вважаю, що все залежатиме від того, як складатимуться відносини між керівництвом наших країн, а вони можуть змінюватися. Тому я не беруся прогнозувати. Якщо ж телебачення Росії буде зображати Україну так, як тоді, безумовно, ставлення до нас у росіян буде погіршуватися. Але не думаю, що це продовжуватиметься в будь-якому разі. Можливі різні зміни, і від яких чинників це залежатиме, наразі сказати важко.

— Деякі наші політики звинувачують пропрезидентську партію і самого Президента в погіршенні стосунків з Росією. Наскільки вони є об’єктивними, адже, по суті, інформаційну війну веде саме Росія?

— На мою думку, принциповість наших політиків у оцінках деяких дій Росії не подобається їхньому нинішньому керівництву і тому сказати, що ми винні... Якби наші політики щось спотворювали, тоді можна було б говорити про нашу вину. Але я таких проявів — висловлювань, які б не відповідали реальній ситуації — не спостерігав. Хоча, безумовно, деякі висловлювання були досить жорсткими і думаю, що комусь це не сподобалося. Але це не означає, що винні наші політики. На мою думку, винні ті події, які задіяли керівництво Росії у воєнних діях в Грузії. Тому що керівництво Росії оцінюють жорстко не тільки в Україні, а й у всьому світі.

Оксана МИКОЛЮК, «День»
Газета: