Уряд схвалив проект державного бюджету на 2009 рік, підготовка якого тривала майже шість місяців, та вніс його до парламенту. Нагадаємо, що раніше Кабмін затвердив прогнозні макроекономічні показники на 2009 рік, за якими споживча інфляція очікується на рівні 9,5%, інфляція цін виробників — 18,5%, зростання ВВП — 6%, зростання промислового виробництва — 5,7%. За словами міністра фінансів України Віктора Пинзеника, дохідна частина бюджету розрахована в обсязі 285 мільярдів гривень, а видаткова — 302,4 мільярда гривень. Проста арифметика показує, що дефіцит бюджету в порівнянні з цьогорічним в 2% від ВВП скоротиться до 1,4%. На думку урядовця, існують приховані ресурси для покриття дефіциту. Зокрема, держпозики та приватизація. Щоправда, саме через блокування приватизаційного процесу уряду цього року довелося поставити хрест на значній частині своїх амбіційних планів.
Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко наголосила, що проект держбюджету-2009 враховує більшість пропозицій міністерств та відомств, передбачає значні витрати на розвиток та фінансування потужних інвестиційних програм. А його головними ознаками стануть децентралізація фінансових потоків та «відновлення соціальної справедливості», що перекладається економічною мовою як збільшення соціальних витрат на зарплати та повернення знецінених заощаджень. Ставку на соціальну складову бюджету підтвердив і Пинзеник. За його словами, фінансування Пенсійного фонду наступного року становитиме 44 мільйони гривень. Крім того, запрацює єдина тарифна сітка. Що ж буде з фінансуванням так званих інвест-проектів, говорили мало.
Відомо, що «Укравтодору» направлять 24,5 мільярда гривень, на програми зі створення власного ядерного циклу — 612 мільйонів гривень, на програми «Укриття» — 450 мільйонів гривень, літакобудівній галузі — 1,2 мільярда гривень. Левова частка бюджетних надходжень, за урядовими прогнозами, надійде у вигляді держдотації у тваринництво — 3,7 мільярда гривень. А от місцевим бюджетам додатково спрогнозували 7,5 мільярда гривень.
Однак урядове схвалення проекту бюджету не відбулося без пригод. Так, начальника Головної соціально-економічної служби Секретаріату Президента Романа Жуковського не пустили на це засідання, внаслідок чого президентські зауваження ніхто на засіданні не почув, а їх, за словами Жуковського, було чимало. Так, за розрахунками Секретаріату Президента, плануючи переходити на контрактну армію в 2009 році, уряд мав би виділити Міноборони не менше ніж 17,2 мільярда гривень, з яких щонайменше п’ять мільярдів — на переозброєння армії. А проектом бюджету на вказані програми передбачено значно менше. Забули й про програму здешевлення житла, про яку не раз нагадував уряду гарант. Крім того, на фінансування всіх протипаводкових програм в Україні необхідно 670 мільйонів гривень, а урядове «добро» дали тільки на 6,5 мільйона.
Щоправда, одне з президентських побажань уряд таки задовольнив. «Уряд ухвалив рішення доручити декільком відомствам: Міністерству закордонних справ України, Мінфіну, Мінекономіки, Мін’юсту та іншим причетним до цього організаціям вийти з пропозицією для російської сторони про погашення протягом наступного року боргу, який має Україна перед Росією у сумі $1,3 мільярда», — повідомив голова зовнішньополітичного відомства Володимир Огризко. Після цього, за словами міністра, Україна ставитиме питання про нову орендну плату за перебування Чорноморського флоту на українській території.
Чи реально досягнути економічних макропоказників, закладених у проекті бюджету-2009, та з якими ризиками під час їхнього виконання може зустрітися уряд? Про це «День» запитував експертів.
Ярослав ЖАЛІЛО, президент Центру антикризових досліджень:
— Говорячи про ці ризики, потрібно чітко розуміти, яку економічну політику передбачає бюджет. Я цього поки що не знаю, тому про економічні наслідки такого проекту бюджету говорити зарано. Стосовно ж ризиків виконання проектних показників на 2009 рік, то тут слід дати відповідь на запитання: чи реальний показник економічного зростання та інфляції. Цілком імовірно, що надходження до бюджету збільшуватимуться, і не лише за рахунок нинішніх темпів економічного зростання, а й завдяки збільшенню показника інфляції.
В цілому ж нинішні темпи економічного зростання можна зберегти і навіть покращити, але якщо грамотно проводити економічну політику. Інфляційний показник я вважаю заниженим. Детального аналізу ми поки що не робили, але з великою натяжкою він може бути до 12%.
Віктор ЛИСИЦЬКИЙ, економіст:
— Один із головних ризиків — це зафіксований у проекті бюджету-2009 показник інфляції. Можна вітати спроби уряду приборкати інфляцію та втримати її у межах десяти відсотків, але інфляція все одно наступного року буде більшою. Стосовно дефіциту бюджету, то в європейських країнах з розвинутою ринковою економікою допускається дефіцит і до 3% ВВП. Нашій державі ж потрібно орієнтуватися на профіцит, хоча буде непогано, якщо дефіцит бюджету таки втримають у межах 1,4% ВВП. З приводу зростання самого ВВП, то він буде більшим за визначений урядом показник. Це традиційний прихований резерв, який подаватиметься, як десерт, пізніше. Я підтримую думку Президента, що на армію потрібно виділяти більше грошей. А його ініціатива з доступним житлом не дуже мені імпонує. Чому? Бо доступне житло за величезні бюджетні кошти не побудуєш: їх будуть розкрадати, розкрадати і ще раз розкрадати. Щоб цього не було, спочатку потрібно розробити абсолютно надійні механізми будівництва такого житла при мінімальній фінансовій підтримці держави. У нас існує проект концепції з будівництва доступного житла, який розробило Міністерство регіонального розвитку та будівництва. Але там немає пункту про захист бюджетних коштів від дерибану. Тому Президенту краще зосередитися не на сумі грошей, а терміново вимагати від уряду розробки концепції, положення чи спеціального порядку, який дозволить у правовому полі розгортати відповідні програми як на державному, так і на регіональному рівні.
