Шановна Ларисо Олексіївно і колектив газети «День»!
Хочу зазначити, що останнім часом у вашій газеті з’являються дуже сильні статті, такі, як «Нащадки Захер-Мазоха на малоросійському ТБ України», «Не до ордена. Була б Батьківщина».
Особливо цінна стаття Володимира Лєсного «Злочин та покарання диктатури пролетаріату», в якій він ясно описав, що ж підлягає засудженню в сімдесятирічній історії СРСР.
Автор добре роз’яснив, як можна сказати правду й не образити сусіда. Це й незаконне захоплення влади — розгін установчих зборів, і масовий терор, який провадився репресивними органами, і розстріли офіцерів, громадян дворянського походження, священнослужителів, вилучення власності. Сюди ж належить також масовий голод 1932—1933 рр., репресії 1934–1939 рр., захоплення, Латвії, Литви, Естонії та Польщі, напад на Фінляндію. Особливого дослідження потребують, на мій погляд, злочини сталінського режиму в Другій світовій війні.
Виникає дивне почуття, коли з Кремля чується: «Ми перенацілимо деякі ракети на Чехію та Польщу». А тепер запитання, — чи можуть вони перенацілити ракети на Україну? Ми, звичайно, можемо завдати удар у відповідь, але на Україну вони, мабуть, не стануть націлювати ракети й посилати танки, бо вони вже в нас — це Чорноморський флот. Скоріше за все, та вже й видно, тут почне працювати «п’ята колона».
І знову почнеться боротьба кланів за владу. Щоб не допустити чергового базару у Верховній Раді, потрібно швидше форсувати нову Конституцію. Не кожній газеті це під силу, а ось «День» міг би розпочати обговорення.
Потрібно щоб у новій Конституції чітко було вказано, що депутатів нам у ВР не потрібно 450, що в них не повинно бути недоторканності, а замість пільг у них повинна бути, передусім, відданість народові України.
