Негода із Західної України відступила, але кількість завданих нею збитків з кожним днем невпинно зростає. Про ще одну порцію стихійних «неприємностей» повідомляють кредитні спілки: цілком реальна загроза неповернення громадянами кредитів, виданих у постраждалих від стихії регіонах.
«Чернівецькі кредитні спілки у великій мірі кредитують підприємців, які працюють у регіоні. Більша частина міста та прилеглі до нього території затоплені. Фактично, люди тепер позбавлені джерела повернення цих кредитів. Ось вам ситуація, яка одразу призведе до серйозних проблем значної частини кредитних спілок», — говорить віце- президент, голова правління Об’єднаної кредитної спілки Національної асоціації кредитних спілок України (НАКСУ) Людмила Кравченко. Про яку суму йдеться — наразі не відомо. Як повідомили «Дню» у НАКСУ, приблизну суму збитків зараз підраховують регіональні спілки.
Тим часом голова правління «Першого кредитного товариства» Андрій Азаров аналогічні проблеми пророкує і банкам, які працювали у регіонах стихійного лиха. «Державі потрібно звернути увагу на проблеми, які з’являться у місцевих операторів: у місцевих кредитних союзів, у місцевих банків», — говорить він.
Банкіри визнають: неплатежі у зруйнованих стихією регіонах можливі. Однак вони будуть незначні. «Безумовно, частково це зачепить банки, але суттєвого відсотку неповернення кредитів не буде. Це пов’язано з тим, що повінь відбувалася переважно у сільській місцевості, яку банки кредитували не так активно, як місто», — пояснює «Дню» начальник департаменту розробки продуктів роздрібного бізнесу VAB Банку Антон Шаперенков.
Вимагати від держави компенсації — найпростіший варіант. Бюджету ж для задоволення таких забаганок доведеться на чомусь економити або в когось віднімати ці гроші, або вкотре перекласти додатковий фінансовий тягар на бізнес (що і зробили з виробниками тютюнових виробів, на чию продукцію днями збільшили акциз). За підрахунками експертів, на подолання наслідків стихії навіть не вистачить виділених парламентарями 5 мільярдів 46 мільйонів гривень. Надто вже масштабні наслідки лиха. Що ж робити населенню, яке отримало кредити від банків чи спілок?
Перший заступник міністра юстиції Євген Корнійчук днями надав роз’яснення про майно, яке перебуває під заставою у банках за взятими кредитам. Мін’юст проаналізував типові договори, підписані у відповідності з діючим законодавством про іпотеку та про заставну, і зробив висновок: будь-яке майно, що перебуває у непридатному стані чи втрачене у результаті стихійного лиха, має страхуватися на 100% вартості. Без цього банки не можуть видавати кредити. Відтак, твердить перший заступник міністра, громадянам хвилюватися нічого. Корнійчук радить людям, які під заставу майна отримали кредит, звертатися до страхових компаній та вимагати у них відшкодування. «Якщо у страхових компаній проблема з відшкодуванням майна — це проблема не мешканців, а кредитодавців, які повинні звертатися до суду, щоб відшкодувати майно у стразових компаніях», — говорить він.
На думку Шаперенкова, у постраждалих регіонах населення більше брало бланкові кредити. А ризики за цими договорами лежать не на страхових компаніях, а на плечах позичальників. В даному випадку для підтримання фінансової стабільності банки пiдуть на продовження термiнiв виданих клiєнту кредитiв.
З кредитними спілками складніше. «Слід якнайшвидше розробити державну програму з підтримки фінансових установ, що працюють в областях стихійного лиха», — говорить Азаров. У НАКСУ твердять, мовляв, вони вже звернулися до Держфінпослуг з проханням продумати систему тимчасових регуляцій для підтримання фінансової стабільності кредитних спілок та їхніх позичальників. За інформацією ж «Дня», до Держфінпослуг офіційного звернення від них ще не надходило, тому й діяти не починали. Частково перекрити фінансові втрати кредитні спілки можуть із допомогою власних резервних фондів. За законом такий фонд обов’язково має бути створено кожною спілкою, а його розмір може становити до 5% всіх власних коштів спілки.
