Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

9 серпня, 2008 - 00:00

9 серпня

Серед чисельної кореспонденціїї на одному з листів здивувала адреса відправника: вул.Марії Раскової. Навіть якщо секретар пише адресу, то крім уваги, потрібна більш- менш прийнятна ерудиція. Виросло покоління, героїка імен для якого не є чимось суттєвим. Полотно історії зіткане з персон, що своїми діями та вчинками залишили спомин. Та пам’ять буває різною. Кожна людина в процесі свого росту проходить шлях цивілізації в мініатюрі. Проте — буде це шлях розвитку чи деградації, залежить від того, чого індивідуум навчиться та на яких саме прикладах. Чи буде йому цікаво — чим уславився той, про кого пам’ятає країна? Водночас треба зауважити, що Україна потерпала від багатьох, чиї прізвища ще й досі фігурують в паспортах громадян для реєстрації та на табличках будинків міст та сіл.

Ідеологія та історична правда, подяка та шана мають бути узгоджені та вивірені, враховуючи насамперед те, яку Україну ми прагнемо побудувати.

Олена БІГУН, Київ
Газета: