Схоже, українська влада бере паузу до кінця року щодо євроатлантичної інтеграції й вже не розраховує отримати в грудні План дій щодо членства в НАТО. Адже цю тему зовсім не згадував на останній прес-конференції Президент Віктор Ющенко. Також останнім часом про натовську тематику це не говорить і прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Схоже, візит федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель до Києва позбавив Віктора Ющенка енергії. Тому що затишшя на євроатлантичному фронті настало не лише в діях, а й у риториці українського Президента, який учора поїхав відпочивати в Крим. Мабуть, не дивно, що надію на отримання Україною ПДЧ у грудні втратили навіть у самих США, які є палкими прихильниками якомога швидшого приєднання Києва до євроатлантичних структур. Про це на зустрічі з українськими експертами зізнався один із високопоставлених американських дипломатів.
Нагадаймо, що на Бухарестському саміті за ініціативи Німеччини було оголошено три перепони, які стоять на шляху України до отримання ПДЧ. Зокрема, політична стабільність, необхідність зростання серед населення підтримки вступу до НАТО і регіональна стабільність, за якою фактично стоїть спротив Росії щодо подальшого розширення Альянсу на Схід.
У Секретаріаті Президента вважають, що позиція Німеччини з названих вище питань є щирою. За словами співрозмовника, який знає, що говорить, німці не мають задніх думок, називаючи три умови, які повинна виконати Україна, щоб отримати ПДЧ. І головним підтвердженням щирості, наголосив представник Секретаріату, є слова Меркель у Києві: «що інші країни, які не є ані членами НАТО, ані не мають до цього питання ніякого відношення, не повинні дискутувати або обговорювати це питання».
Співрозмовник також вважає, що названий Німеччиною такий фактор, як політична стабільність, є умовним. Адже відставки уряду так і не відбулося, і подібні урядові пертурбації відбуваються в багатьох європейських країнах. Представник Секретаріату Президента впевнений, що зміна уряду не позначиться на національних інтересах України і тому, вважає він, не варто боятися непослідовності Партії регіонові. «Якщо вона змінила свою точку зору щодо НАТО один раз, то чому б не очікувати, що вона ще раз може змінити свою точку зору на протилежну і знову підтримуватиме курс України до НАТО», — наголосив він.
На думку співрозмовника, найважливішим фактором, який заважає Україні отримати ПДЧ, є спротив Росії. Але цю проблему повинна вирішувати не сама Україна, а й члени Альянсу як Франція і Німеччина, які мають переконувати Москву в тому, що вступ України до НАТО не несе загрози Росії. Політика якої, зазначив співрозмовник, є проявом подвійних стандартів. Оскільки Росія дуже активно співпрацює з НАТО, але не дозволяє Україні тісніше співпрацювати з Альянсом.
Це зауваження представника до партнерів України по НАТО, мабуть, є слушним. Але партнери очікують, що в Україні будуть займатися виконанням взятих на себе зобов’язань. «Я не думаю, що Альянс очікує до грудня 51 відсоткової підтримки серед українського населення членства України в НАТО. По- перше, в Альянсі очікують, що від Бухареста до міністерської зустрічі міністрів закордонних справ в Україні буде розпочата кампанія з інформування населення про діяльність НАТО чи, принаймні, буде продемонстровано план такої кампанії.
По-друге, викликає стурбованість політична стабільність. І проведення позачергових парламентських виборів не буде на користь України, хоча тут навчилися проводити прозорі й чесні вибори. Мабуть, правильним поясненням чи підтвердженням такої стабільності буде наявність уряду, який перш за все переслідує національні інтереси. І чітко артикулює спільно, у чому полягають такі інтереси. І це має бути чітко висловлено як з боку Президента, так і прем’єра», — наголосив американський чиновник.
При цьому він визнав, що вступ України до НАТО набрав геостратегічного виміру: «Якщо у попередніх раундах розширення йшлося лише про цінності, стандарти і можливість країн виділяти необхідні кошти для модернізації армії, щоб наблизитися ближче до Європи, то після Афганістану Альянс набрав більше військового виміру».
Говорячи про російський фактор, американський дипломат сказав, що Альянс готовий співпрацювати з Росією, зняти стурбованість, що розширення НАТО завдає шкоди інтересам Росії і «зустрічатися чотири рази на тиждень в рамках Ради Росія НАТО».
Тим часом, поки що не видно, як українська влада збирається зняти стурбованість провідних країн Альянсу. Адже зараз зовсім не видно послідовності Президента у слідуванні курсу на інтеграцію в НАТО. Хоча в Секретаріаті стверджують, що Президент не забуває цієї теми. Уряд також не виявляє помітної активності на шляху євроатлантичної інтеграції. Навряд чи можна назвати кроком уперед створення у структурі секретаріату Кабінету Міністрів України Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції. Адже, згідно постанови уряду, діяльність нової структури розпочнеться з наступного року.
Схоже, в Секретаріаті Президента щиро вірять у створення широкої коаліції за прикладом Німеччини. Як зазначив співрозмовник, політична еліта України робить кроки у напрямку взаємопорозуміння щодо стратегічних цілей країни і кожен такий крок чогось вчить, зокрема, прикладом такого хорошого кроку є Універсал. Як відомо, його таки не дотрималася одна сторона. Відтак, слід очікувати, що черговим тестом на зрілість української еліти можуть стати вибори чи то президентські, чи то парламентські. І тоді українська громада зможе переконатися в зрілості політиків, якщо вони не будуть прив’язувати до виборів питання безпеки (а це тема НАТО) і суверенітету. Але залишається питання, чи після створення широкої коаліції за участю Партії регіонів її керівництво відмовиться від нинішнього неприйняття НАТО і знову стане виступати за вступ до Організації північноатлантичного договору.
До речі, поінформовані джерела стверджують, що цілком імовірно новим послом України в Німеччині стане Наталія Зарудна, яка з грудня 2004 року обіймає посаду посла в Королівстві Данія.
