РАБСЬКА ПРАЦЯ
Праця безкоштовна (низькооплачувана), насильна і рабська ніяк не переводиться у світі. Зараз в Україні вона також щосили культивується. Як би поменше заплатити й побільше примусити працювати — нав’язлива ідея і сенс «діяльності» не одного нашого бізнесмена (бізнесвумен)... Однак, як з’ясовується, адже навіть єгипетські піраміди будували аж ніяк не раби! Це чудо з чудес світу будували люди, яких пристойно й різноманітно годували, лікували, всіляко забезпечували всім-усім необхідним(за даними сучасних археологічних розкопок у районі пірамід). Чому ж ми нині знову стараємося рубати сук, на якому постійно сидимо, тобто стараємося позбавити наших людей можливості нормально відтворювати свою робочу силу? Чи вони зовсім уже не НАШІ люди?..
ПРО ЇЖУ
Цікава річ: чим вища інфляція, тим більше на нашому TV програм про їжу та її приготування. Чи не збираються нас надалі годувати лише по телевізору? Ось було б чудово — всього-то й платиш за харчування, наприклад, по гривні за канал на місяць...
ПРО ЇЖУ-2
Цікавий факт: лише п’ять відсотків суспільних контактів мавп стосуються їжі. Всі інші — так звані соціальні відносини та емоції, викликані ними... Чому ж тоді людські контакти носять прямо зворотні пропорції: їжі (її здобуванню та приготуванню) ми приділяємо вже ніяк не менше 95% свого дорогоцінного часу — а ще скрізь і всюди твердимо, що походимо від мавп?..
СУМНІВИ
Коли (1895 року) Лев Толстой, будучи вже автором «Війни та миру», «Анни Кареніної» та інших чудових творів, написав «Господаря й працівника», але послав його не в редакцію «Північного вісника» в Петербурзі, а своєму другові Страхову, який жив там же, з ось таким проханням: «перегляньте його і скажіть, чи можна його друкувати. Чи не соромно?» (з листа 14.01.1895 р.). Ось і виходить, що на найвищому рівні сумніви не лише допустимі, але й завжди навіть корисні та абсолютно благотворні для справжнього Слова!
РОЗМОВИ
Запитання на засипку: куди зникли з наших квартир і офісів найзвичайнісінькі таргани? Навряд чи справа тут у чистоті та порядку, що раптово звідкись узялись. Учені пояснюють це впливом мікрохвильових печей, мобільних телефонів тощо. Однак ці ж істоти виживають навіть в умовах радіоактивного зараження! А, можливо, все набагато простіше: відповідь ховається в розмовах на наших кухнях? Адже ще в радянський час тут можна було почути щось членороздільне й осмислене. А зараз? Суцільні розмови про... гроші, гроші, гроші. Так ось, наші таргани ТАКІ розмови й на дух не переносять! Вони просто відразу з таких місць назавжди йдуть. Цікаво, і хто це й коли сказав, що істоти ці прості й примітивні???
ОТРУЙНІСТЬ
Вона в наших газетах іноді й на користь. Вона примушує суспільство прокинутися від летаргічного сну повсякденних явних невідповідностей у нашому житті. Вона яскраво, вірно й опукло демонструє нам самих себе, змушує в чомусь змінюватись самим і обов’язково щось змінювати у своєму оточенні. Адже завжди так буває: якщо вчасно не змінишся сам, зовнішні зміни просто примусять тебе це зробити... Ось тільки, чи піде тоді це тобі самому на користь?
ПРО ЗАБУДЬКУВАТІСТЬ
Нещодавно в новинах пройшла цікава інформація: на Волині знайдені руїни замку тамплієрів. Що це означає? А те, що ми завжди були в Європі! І в нас був колись не лише деспот-цар, але й дуже-дуже цивілізований європейський король (Данило Галицький). Просто ми про це чомусь міцно й надовго забули...
ЖИТТЯ ЯК МИСТЕЦТВО
До життя потрібно ставитися як до витвору мистецтва. Необхідно, щоб були осмислений і глибокий зміст, довершена яскрава форма і, звичайно ж, дуже захоплюючий сюжет. Адже лише в цьому випадку хтось може захотіти ним захопитися, тобто переглянути, прочитати, прослухати, пережити і обміркувати його (як своє) знову й знову!
