Депутатський корпус учора після тижневого пленарного тайм-ауту приступив до сесійної роботи. Але чи працюватиме правляча більшість, з урахуванням нещодавнього виходу з неї двох нардепів і «принципового» пана Плюща, який не бажає віддавати свій голос у коаліційний актив, — це ще велике питання. Крім того, самі ж коаліціянти допускають, що вже найближчим часом із табору більшості вийдуть ще близько двох десятків власників мандатів, які, по суті, піддавши ревізії торішній вибір українців, раптово вирішили змінити політичну позицію. Чи вистоїть у таких умовах коаліція, яку розхитують не лише опоненти, але й самі ж її учасники? Чи дійсно Президент Ющенко руками голови свого Секретаріату готується до створення так званої широкої коаліції? Яка мета й планка акції «НАТО — Так!», що стартувала нещодавно з подачі «Нашої України»? На цей вельми широкий спектр запитань — від коаліційних перспектив до зовнішньополітичних перепон на шляху України до європейського та євроатлантичного співтовариства — в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» відповів лідер пропрезидентської фракції НУ-НС В’ячеслав Кириленко. До речі, коментуючи запитання про українсько-російські відносини, що помітно загострилися останнім часом, пан Кириленко зі сторінок нашої газети спеціально запросив російських колег із Держдуми до Києва — щоб пройшлися вулицями столиці й подивилися, наскільки «ущемлена» тут російська мова...
— В’ячеславе Анатолійовичу, останніми днями в телевізійних ефірах і на перших шпальтах національних газет частіше всього обговорювалася коаліційна тема. Поясніть, будь ласка, насамперед українцям, які на торішніх парламентських виборах дали вашій політичній силі та БЮТу владний мандат: що відбувається сьогодні в коаліції і що відбуватиметься в таборі правлячої більшості в доступному для огляду майбутньому, адже дехто з коаліціянтів прогнозує вихід ще 30-ти осіб із коаліції БЮТ+НУ-НС?
— Ми — прихильники коаліції демократичних сил, а проблеми в цій коаліції починаються лише тоді, коли одна зі сторін забуває або свідомо ігнорує норми коаліційної угоди. Тим часом коаліційна угода — це змістовний документ, де передбачені всі наші дії — від законодавчих до технологічних — на досить тривалий період. Крім того, проблеми в коаліції виникають, коли порушується регламент діяльності коаліції, коли одна з коаліційних фракцій не узгоджує свої дії з партнерами, як це, наприклад, сталося під час блокування трибуни перед виступом Президента з посланням до Верховної Ради. Коли ці проблеми розв’язуються, відбувається буденна планова робота. Щоправда, коли починається спокійна конструктивна робота всередині коаліції, тоді активізуються інші, зовнішні чинники, що впливають на рішення, які ми спостерігали останнім часом. Я маю на увазі вихід двох депутатів із коаліції.
— Іншими словами, правляча парламентська більшість працюватиме в такому самому форматі й ні про яку широку коаліцію не може бути й мови?
— Я вам офіційно заявляю як голова фракції «Наша Україна — Народна самооборона»: фракція не вела і не веде ніяких переговорів про створення коаліції з Партією регіонів. Однак дехто постійно старається підживити міф про те, що наша політична сила нібито вітає створення коаліції з Регіонами. Ми неодноразово доводили як своїми діями зокрема, так і позицією загалом, як до парламентських виборів, так і після їхнього закінчення, що ми є принциповими прихильниками демократичної коаліції.
Інша річ, що ця коаліція повинна відійти від практики публічного з’ясування відносин і сконцентруватися на системних реформах, до чого я як голова «Нашої України» вже не перший тиждень закликаю і прем’єр-міністра, і всіх членів уряду. До речі, наша частина Кабінету Міністрів працює над виконанням своїх професійних завдань, і ми закликаємо наших колег так діяти й надалі. А всі скандали та інтриги навколо коаліції повинні припинитися. Зрозуміла річ, що метою різноманітних інтриг є повернення Партії регіонів до влади. Але для такого повернення необхідна санкція виборців. Санкції виборців, за результатами виборів, що відбулися 30 вересня 2007 року, не було, і Партія регіонів не змогла створити більшість в українському парламенті. Була створена інша більшість, яку відразу ж різні політичні сили почали знищувати. Але поки що ця більшість працює, незважаючи на часті й гострі внутрішні дискусії. Дискусії ці, необхідно зазначити, були запрограмовані, оскільки коаліцію створили різні політичні сили. У нас різні погляди щодо цілої низки позицій. А все, що нас об’єднує, чітко прописане в документі, який називається «Угода про створення коаліції демократичних сил». До речі, в цьому документі немає жодного слова про скандали та інтриги. Там йдеться про податкову реформу, земельну реформу, дерегуляцію економіки, вільний ринок, гуманітарні питання тощо.
— Чи було для вас як для лідера фракції НУ-НС рішення депутата Бута покинути коаліційні лави несподіванкою?
— Так, це безумовно було несподіванкою. Згаданий вами колега на жодному з засідань фракції не повідомляв про те, що в нього раптом виникли сумніви в можливості й доцільності існування коаліції демократичних сил і у зв’язку з цим він готується до ревізії народного волевиявлення. Повідомлень такого змісту не було, тому для всіх членів фракції, у тому числі й для мене, вихід із коаліції вказаного колеги став несподіваним.
— Ви тепер щоб уникнути таких несподіванок підтримаєте законопроект про імперативний мандат? Чи може, на ваш погляд, імперативний мандат стати панацеєю від парламентських «метань»?
— Як відомо, в нашій політичній силі завжди щодо цієї теми існували досить гострі дискусії, однак я переконаний, що більшість представників фракції підтримають закон про імперативний мандат, щоправда, внісши заздалегідь деякі зміни в редакцію, яка сьогодні запропонована коаліцією. А загалом, я вважаю, що виборцям, незалежно від їхнього ставлення до тих, або інших політичних сил, не подобаються рішення, що нещодавно ухвалили два депутати, які вийшли з коаліції. Людям не подобається таке шарахання, тому в цьому значенні імперативний мандат може стати інструментом, що дозволяє стримати процеси, які з погляду ревізії результатів виборів є недопустимими. Разом із тим, я вважаю, що імперативний мандат повинен бути введений тимчасово, оскільки Україна повинна жити за європейським, представницьким мандатом. Однак нинішні політичні реалії в Україні свідчать, що такий стримуючий чинник як імперативний мандат повинен існувати, але, повторюся, виключно як тимчасовий засіб.
— Досить часто представники коаліції від пропрезидентської фракції звинувачують у всіх коаліційних бідах Секретаріат Президента, а конкретно його голову. Чи не перебільшені, на ваш погляд, роль і вплив Віктора Івановича Балоги на коаліційну погоду?
— Пробачте, а хто вам сказав, що в діяльність коаліції демократичних сил ніхто не повинен втручатися? Хіба на це існує табу? Будь-який громадянин України може тим або іншим способом втручатися в діяльність будь-якої коаліції, у тому числі й коаліції демократичних сил. Однак якщо це коаліція, об’єднана загальними поглядами, і зцементована вірою в правоту своєї справи, то будь-які зовнішні втручання для такої коаліції глибоко байдужі. А той, хто з цього приводу закочує істерики, гадаю, нічого корисного для коаліції не робить. Я — прихильник пошуку внутрішніх резервів у коаліції, створеній двома фракціями: НУ-НС і БЮТ. А такі резерви існують, я в цьому переконаний. Якщо ми не гадатимемо, хто і в чому винен, хто кому заважає, а працюватимемо над виконанням норм коаліційної угоди (насамперед економічного та соціального характеру), у нас узагалі не буде часу на те, щоб розмірковувати, хто втручається в нашу діяльність, а хто — ні. Особисто я давно звик працювати виключно в складних і надскладних умовах. Однак, пробачте, адже ми працюємо в умовах щоденної, щохвилинної політичної конкуренції, як внутрішньої, так і зовнішньої. Ці обставини необхідно брати до уваги, але триматися свого курсу, мандат на який і підтримку якого нам дали виборці. І наша фракція саме так і діє, виконуючи свої зобов’язання перед людьми.
«ПІДСТАВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ДОСТРОКОВИХ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ НЕМАЄ»
— В’ячеславе Анатолійовичу, ви як лідер пропрезидентської фракції у парламенті, напевно, регулярно проводите зустрічі з почесним головою «Нашої України». Як насправді Президент ставиться до коаліції демократичних сил? Віктор Ющенко, який майже щодня критикує діяльність коаліційного уряду, виступає «за» існуючий нині формат правлячої більшості чи, як заявив нещодавно міністр МВС пан Луценко, глава держави руками Балоги намагається створити коаліцію НУ-НС+ПР?
— Із Президентом я зустрічаюся дійсно досить часто. Так ось, хоч якою складною була ситуація під час створення коаліції, потім — усередині самої коаліції і навколо коаліції, я жодного разу не отримував від Президента пропозиції створювати більшість в українському парламенті іншого формату. Можливо, це результат моїх однозначних поглядів на те, якою повинна бути коаліція, однак у будь-якому випадку жодного разу не надходило пропозиції змінити коаліційну конфігурацію. Тому я сприймаю позицію Президента на підтримку демократичної коаліції як керівництво до дій. Більше того, я переконаний, що Президент має повне право висловлювати, в тому числі й публічно, зауваження щодо діяльності коаліції. А чому, власне, ні? Але при цьому ми повинні виробити загальний рецепт у трикутнику «Президент — прем’єр — парламент», що допомагає розв’язати всі резонансні проблеми. І бажано, щоб йшлося не про політичні, а про економічні проблеми. До речі, якщо ви помітили, і Президент, і «Наша Україна», незважаючи на політичну ситуацію, насамперед ініціює розгляд питань саме економічного характеру. Це, зокрема, питання приватизації, це питання агроринку, це питання податкових реформ тощо. Щоправда, нас не влаштовує, що часто до цих питань руки не доходять ні в уряду, ні в парламенту.
— Ви згадали про приватизацію. Ваш прогноз: найближчим часом у кадровій епопеї зі звільнення пані Семенюк-Самсоненко буде поставлена крапка?
— Можливо, буде, однак ви знаєте, як нервово на цю тему реагує опозиція. Тепер парламент побудований так, що далеко не завжди можна передбачити, як у його стінах розвиватимуться події. У принципі, будь-яких серйозних підстав для ускладнень щодо цього питання немає, однак їх опозиція завжди може вигадати, що вони вже неодноразово демонстрували. Зрозуміло, що в опозиції, щонайменше Партії регіонів, ключове завдання — повернення до влади. Але разом із тим, очевидно, що таке повернення до влади може статися лише за результатами чергових або позачергових парламентських виборів. А сьогодні підстав для проведення виборів немає. І я гадаю, саме цей момент буде подразником для опозиції надалі.
— Дехто з коаліціянтів прогнозує, що регіонали можуть заблокувати аж до літніх парламентських канікул роботу головного законодавчого органу країни. Це реально?
— Я у зв’язку з цим можу сказати лише одне: ми виступали й виступаємо за те, щоб парламент працював у штатному режимі й в інтересах українського народу, який цей парламент обрав. Ми були проти блокування трибуни Партією регіонів, коли вони з кульками місяць простояли невідомо навіщо. До речі, від їхньої акції з повітряними кульками рівень підтримки населенням вступу України до НАТО лише виріс. І чим більше вони та інші проводитимуть таких хуліганських акцій, тим більше людей рішуче віддаватимуть свій голос на підтримку НАТО. Разом із тим, так само рішуче ми протестували, коли наші партнери з БЮТ абсолютно безвідповідально заблокували виступ Президента зі зверненням до парламенту.
— Ці дії бютівців дійсно були несподіванкою для вас?
— Так, несподіванкою. Ви й сьогодні попросите представників БЮТ аргументувати їхню тогочасну позицію, і вони не зможуть цього зробити.
— Сьогодні й в політичних, і в експертних колах активізувалися дискусії про вірогідні позачергові вибори до ВР. До речі, помітно активно щодо цього працюють представники ЄЦ, неначе вибори вже завтра... Як ви оцінюєте створення ЄЦ: що це, навіщо це за існуючої і, більше того, представленої у парламенті пропрезидентської «Нашої України»?
— Кожний громадянин України має право створювати політичну партію. Можу зазначити одне: створення Єдиного Центру ніяк не впливає на діяльність і самопочуття «Нашої України», оскільки ми працюємо над реалізацією своїх програмних завдань, ми є основою коаліції: без нас коаліція не була б створена й без нас вона не може існувати. Тому ми не звертаємо особливої уваги на створення ще однієї політичної партії.
Ми не закликаємо до проведення позачергових парламентських виборів через кілька причин. Перша й головна причина: цей парламент обраний на п’ять років і він створив коаліцію, обрав голову Верховної Ради, обрав прем’єр-міністра і весь склад Кабміну. Робота всієї цієї конструкції відбувається складно, однак вона триває. Таким чином законних підстав для проведення позачергових виборів немає. Політичні ж підстави теоретично можуть виникнути, однак вони будуть штучні.
— А як ви вважаєте, загалом проект ЄЦ має політичну перспективу?
— Щодо цього я маю величезний сумнів.
— Як особисто ви оцінюєте результат НУ на столичних виборах?
— Погано оцінюю. Але я хотів би відразу уточнити, що список називався «Наша Україна — Народна самооборона». Тут неоднозначна ситуація. З одного боку, результат не може нас задовольняти, тому відповідні висновки з боку «Нашої України» будуть. З іншого боку, я не вважаю, що нинішня Київрада порадує киян справедливими рішеннями й планомірною роботою на їхнє благо. Якщо оцінювати ситуацію під цим кутом, то, можливо, навіть добре, що наша політична сила тимчасово не представлена в Київській міськраді. Цей час ми використаємо для перегруповування сил, для роботи над помилками й для жорсткого суспільного контролю над усім тим, що відбувається в Київраді, в тому числі за участі людей, які називали й називають себе представниками демократичних сил.
— А після загального фіаско ініціаторів дострокових виборів у столиці, якими є коаліціянти, ви все ще не знімаєте з порядку денного питання проведення позачергових виборів у місті Харкові?
— І до, і після голосування за Постанову про проведення позачергових виборів у місті Києві, ми наполягали на необхідності висунення єдиного кандидата на посаду мера від демократичних сил. Більше того, щодо цього неодноразово були озвучені офіційні рішення «Нашої України». На жаль, ця пропозиція була відхилена, причому без яких-небудь пояснень і наведення відповідних аргументів. Усі блискавично включилися в боротьбу амбіцій, парад кандидатів та інші процеси, що надалі призвели до прикрого результату для всіх демократичних сил. Разом із тим, я не став би посипати голову попелом, оскільки наступні вибори міського голови відбудуться 2010 року, вибори до Київради також відбудуться найближчими роками й представники демократичних сил до цього часу просто зобов’язані зробити відповідні висновки з невдалого походу на позачергові вибори-2008.
Щодо Харкова, то дострокові вибори в Харкові залишаються в числі наших пропозицій, однак внесення цього питання на порядок денний супроводжувалося раніше й, очевидно, супроводжуватиметься й надалі надзвичайно різкою реакцією Партії регіонів, представники якої з енергією, гідною іншого застосування, захищають свого мера пана Добкіна. Однак це питання не закрите, оскільки життя в Харкові краще не стало і скарги місцевої громадськості від результатів виборів у Києві не поменшали. Разом із тим, потрібно визнати: поставити крапку в цьому питанні буде досить складно.
Закінчення інтерв’ю — в завтрашньому номері
