Україні знадобилося декілька років і десятки корпоративних конфліктів щодо захоплення підприємств, щоб в решті-решт «дозріти» до законопроекту, що передбачає карну відповідальність. Її передбачається ввести для осіб, які спланували або здійснили силове захоплення підприємств. Встановити таку відповідальність пропонує, зокрема, Держкомісія з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) України. За словами голови ДКЦПФР Анатолія Балюка, відповідний законопроект днями був узгоджений і схвалений на засіданні уряду. Він передбачає внесення до Карного кодексу України статей про захоплення підприємств, в яких передбачається карна відповідальність у разі безпідставної протидії законній господарській діяльності, що призвело до порушення нормальної роботи підприємства. При захопленні підприємства законопроектом передбачається позбавлення волі на термін до двох років, а якщо це сплановано групою осіб — до п’яти років, а у випадку, якщо захоплення призвело до важких наслідків — від п’яти до десяти років із конфіскацією майна.
Але силове захоплення підприємства — лише одна сторона рейдерства. Існує ще ряд способів захопити контроль над підприємством, не застосовуючи сили: скуповування акцій, ініціювання банкрутства, реприватизація, підробка документів, шахрайство, підкуп суддів і судів, уплив на правоохоронні органи. Тому експерти, зазначаючи, що названий законопроект — важливий крок уперед у боротьбі з рейдерами, вказують, що він принципово ситуації в країні не покращить.
Андрій СЕМИДІДЬКО, виконавчий директор Антирейдерського союзу підприємств України:
— Ще за Азарова була створена Міжвідомча комісія з протидії рейдерству, захопленню підприємств. Тоді ж Кабінетом Міністрів були розроблені заходи із запобігання захоплення підприємств і з посилення реакції на ці захоплення. Ну й зі старим урядом воно все благополучно і закінчилося — в новому уряді Міжвідомча комісія не працювала. Кабінет Міністрів не поновлював її роботу. Держкомісія з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) України внесла законопроекти на розгляд Верховної Ради. Але є підозри, що вони не будуть ухвалені, тому що вона, фактично, не працює.
Я не чекаю зараз якихось кардинальних рішень із цього приводу. Не відкрився ще земельний ринок. Після скасування мораторію відбуватиметься формування ринку землі, і там буде дуже багато конфліктів — і корпоративних, і господарських, у тому числі й багато кримінальних.
Даний законопроект, направлений на посилення відповідальності за захоплення підприємств, торкатиметься лише дрібних якихось груп, буде громовідводом у розв’язанні питань із закриття або «посадки» дрібних груп, не системних. Щоб вирішити цю проблему, слід змінювати повністю систему судоустрою в державі, провести реформу.
На сьогодні для рейдерства немає юридичного визначення. Більш того, що стосується захоплення підприємств, то дії рейдерів і сьогодні можна спокійно підвести під статті Карного кодексу — це й ухвалення непідсудного рішення, це і втручання в господарську діяльність підприємства, це і позови, що викликали порушення господарської діяльності, і хуліганство, підробка документів, шахрайство. Тобто тут комплекс статей, і якщо просто створити слідчу групу, то вона їх підбере... Буде необхідно позбавляти ліцензії охоронну фірму, яка цією справою займалася, і знову ж тут усе формально підходить правильно. Але будь-яке захоплення відбувається згідно з постановою суду, тобто виконавець приходить і за рішенням суду змінює власників, або захоплює підприємства, тому формальна ознака тут є.
На мій погляд — це чергова галочка, щоб створити враження, що Комісія діє.
Ну і щодо закликів про боротьбу з корупцією. На жаль, що новий уряд, що старий, крім декларативних заяв нічого не зробив: усе як було, так і залишилося. Останній приклад — Кабмін зняв голову держкомітету з рибного господарства. Формальний мотив — за порушення присяги держслужбовця. Жодних комісій або груп, які вивчали б документацію, створено ще не було. Просто волюнтаристське рішення — підняли руки на голосуванні і все. Ось так ми боремося з корупцією, зі старими тіньовими схемами. А справа в тому, що голова комітету просто відмовився робити ротацію керівників рибних портів, і його зняли — це кулуарне рішення.
Олена ДЕРЕВ’ЯНКО, віце-президент Української ліги зі зв’язків із громадськістю, кандидат економічних наук:
У ситуаціях зі спробами рейдерського захоплення підприємств дуже складно визначити конкретно тих осіб, які несуть основну частину відповідальності за такого роду дії. Тому все залежатиме не стільки від того, яку інновацію буде введено на законодавчому рівні, а від того, чи буде успішним механізм імплементації цієї правової норми в практику, роботу ринку та економіки країни. Наразі в мене немає підстав для оптимізму щодо цього. Думаю, що якимось стримуючим фактором для окремих осіб в окремих ситуаціях нова правова норма безумовно може послужити, але якихось кардинальних змін до кращого завдяки її встановленню ми не отримаємо.
