Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

9 місяців + 3 дні

Iгор та Ніна Гайдай подарували нам фрагменти тихого щастя
31 травня, 2008 - 00:00

Кожна жінка мріє про народження дитини. А коли це диво трапляється, найбільш за все матусі хочуть запам’ятати перші дні життя свого немовляти. Здійснити це бажання вдалося кільком десяткам матерів України та Австрії, які стали учасниками проекту українського фотографа Ігоря Гайдая. За задумом автора, головними героями його фотосесій стали немовлята, яким виповнилося від трьох годин до трьох діб, а також їхні матусі. Наразі результати співпраці фотографа та немовлят столичні глядачі зможуть переглянути в Українському домі, де до 8 червня триватиме виставка «9 місяців+3 дні». Згодом фотовиставку цих світлин побачать глядачі інших міст України, а також жителі Відня та Інсбрука.

В Українському домі представлено 70 чорно-білих великоформатних фото із зображенням новонароджених. Але загальна іхня кількість значно більша. За словами автора проекту фотографа Ігоря Гайдая, кожна фотосесія тривала максимум одну годину, адже немовлята — моделі особливі. Та й фотограф у клініці з купою об’єктивів, штативами міг заважати роботі лікарів.

— Здавалося, що працювати з новонародженими буде складно, адже вони не вміють позувати, не звикли до яскравого світла від фотокамери. Та насправді вони виявилися найкращими моделями, яких тільки можна знайти, бо вони були такими, які є — справжніми, — розповів Ігор Гайдай. — Після зйомок усі матусі отримали в подарунок фотографії зі своїми малюками, адже їхнім бажанням було зберегти на згадку ту мить, коли почалося життя їхніх дітлахів.

Ідея розпочати проект «9 місяців + 3 дні» прийшла до Ігоря Гайдая під час відрядження до Австрії. У якусь мить фотограф збагнув, що пізнавати життя потрібно з самого його початку, тобто від народження. Перші знімки фотограф зробив у одній з австрійських клінік, а потім до проекту приєдналися й українські жінки. Охочих зробити фото своїх немовлят виявилося чимало, але фотограф обмежився 25 учасницями проекту, як з австрійського, так і з українського боку, мовляв, в усьому треба знати міру.

Робота над проектом тривала три роки. За цей час фотограф збагнув, що його творіння — це ніби застиглі фрагменти тихого щастя, а також це повернення людей до того, що було їм відкрите завжди — радість материнства. Саме його і передав Ігор Гайдай мовою фотографії. На думку мистецтвознавця Олексія Титаренка, ці фотографії свідчать: аби виявити свій талант, митцеві не треба вигадувати щось нове і нетрадиційне, варто озирнутися навколо і побачити найпростіші речі життя, які й є найголовнішими для людини.

— Фотографам здається, що чим більше вигадок та заворотів вони застосують, тим красивішою вийде фотографія, — продовжив Олексій Титаренко. — Але все якраз навпаки: не треба щось вигадувати, як це постійно робили художники ХХ століття, варто показати те, що цікаво усім без винятку людям — дітей. Саме малюки змушують людей просльозитися навіть тоді, коли на фото виглядають усміхненими та радісними. У цьому їхня геніальність і неповторність.

Як зізналася одна з учасниць проекту, киянка Ірина Петрішина, як тільки почула про можливість сфотографуватися зі своєю Даринкою (їй тоді було всього кілька днів, а нині рік і два місяці), відразу ж погодилася. Нині фотографії Даринки розвішані по всій квартирі Петрішиних. За словами Ірини, донька вже впізнає себе на них, але оцінити їхнє значення вона зможе значно пізніше.

На завершення проекту фотограф планує видати фотокнигу «9 місяців + 3 дні», куди увійдуть фотографії 45 сімей-співавторів — матусь та татусів разом iз новонародженими.

Інна ФІЛІПЕНКО, фото Руслана КАНЮКИ, «День»
Газета: