Наступного понеділка у Луцьку відбудеться особлива подія: найстаріший вуз краю — Волинський національний університет — відзначатиме своє 15-річчя (до 1993-го він називався Луцький педагогічний інститут). Власне національним він став лише минулої осені, коли з цієї нагоди на Волинь прибув Президент України Віктор Ющенко. Адже через два роки — у 2010-му — дипломи цього закладу визнаватимуться у світі. Це лише один із наслідків статусу національного. Про інші говоримо з ректором — професором Ігорем КОЦАНОМ.
— Отримання для вишу статусу національного — це ваша одна з найзаповітніших мрій?
— Не так моя мрія, як моє бачення реальних подальших шляхів розвитку університету. І справа не тільки в тому, що навіть у Закарпатській області, котра менша й від Волинської, було вже два національні університети, два і на Рівненщині, а на Львівщині їх аж сім. Змінилася не просто вивіска: зі статусом національного ми отримали друге дихання. Для регіону ж це — дуже добрий знак, бо саме університети, на мою думку, є місцем імпульсів для подальшого розвитку краю. Адже, незважаючи на молодість, університет має чималі здобутки на ниві науки. Наукові школи започатковано на кожному факультеті, тому закономірним став і випуск саме під егідою університету 10-томної «Волинської універсальної енциклопедії», аналога якій в Україні немає. Ми також випустили й чудовий атлас культури Волині. І навіть те, що наші біологи спільно з колегами з польського університету імені Коперніка та відділом екології Луцької міської ради будуть реально рятувати луцькі каштани від македонської молі, що стало бідою місцевого масштабу, для краю є одним з визначних моментів.
— Якби довелося навести короткий перелік здобутків Волинського національного університету, його своєрідні «фішки», що б ви до нього внесли?
— Вважаю, що подією не лише всеукраїнського, а й міжнародного значення стало відкриття Науково-дослідного інституту імені Лесі Українки. Це один з чотирьох інститутів у рамках університету. У ньому — добротні аудиторії й лабораторії, прекрасний виставковий зал і багатющий музей. Вже підготовлено й електронну базу даних архівів і літературної спадщини Лесі Українки, чиє ім’я носить Волинський національний.
Зміцнюючи навчально-матеріальну і наукову базу закладу, ми вибираємо аспекти, які сприяли б перетворенню університету на один з провідних у Західному регіоні. Значним кроком уперед стало відкриття нової лабораторії електронної мікроскопії, яка допомагає науковцям — біологам і хімікам — проводити дослідження на найнижчих рівнях організації живої матерії. Закуплено піч для вирощування кристалів на хімічному факультеті, що дало змогу університету вперше стати їхнім виробником і постачальником в Україну та зарубіжжя. Оскільки Україна планує вступати до СОТ і ЄС, і це диктує нові вимоги до якості продуктів на ринку, плануємо відкрити ще одну лабораторію з найсучаснішим обладнанням — з визначення генетично модифікованих організмів у продуктах харчування.
Кроком до об’єднання наукової еліти на державному рівні вважаю міжнародну науково-практичну конференцію «Шацький національний природний парк: регіональні аспекти, шляхи та напрямки розвитку», у якій взяли участь університетські науковці та ректори більшості університетів України. Міжнародна співпраця помітно розширюється і в рамках розвитку транскордонного співробітництва, адже Волинь є прикордонним регіоном, своєрідними «воротами» держави у Європу.
Нещодавно в університеті вперше відбувся круглий стіл «Університет і наука, влада і бізнес», в якому, крім керівників краю, взяли участь і понад 30 найуспішніших бізнесменів нашого регіону. Мету його — ліквідувати розрив між наукою і владою — було, вважаю, досягнуто.
— Ювілей університету відбувається у період, напружений для ваших потенційних абітурієнтів: проходить зовнішнє незалежне тестування. Як ви до нього ставитеся?
— Позитивно. Його потрібно впроваджувати вже тому, що система вищої школи в Україні змінюється відповідно до європейських умов і навчання за єдиними стандартами. А тепер ми отримаємо і реальну картину рівня підготовки у загальноосвітніх школах. Проте зовнішнє тестування змушує переглянути реєстр усіх вищих навчальних закладів України, адже видано дуже багато ліцензій на відкриття нових вишів. І кількість місць у них загалом уже більша, ніж буде випускників у школах...
Для свого ж університету перспективу і завдання бачимо у тому, аби настільки підняти авторитет Волинського національного, настільки підняти рівень навчання тут, щоб сюди поступали студенти з Європи. Для початку — з Польщі. Якщо кількість таких студентів досягне 10 відсотків від загальної кількості тих, хто навчатиметься у нас, це й стане визнанням нашого університету як європейського.
— І коли реально можуть почати здійснюватися ваші плани?
— Місяців через 18, адже треба попрацювати ще над програмами, потурбуватися про належний побут і умови навчання. Ось нині в мене на столі лежить лист із пропозицією іноземних інвесторів вкласти 200 мільйонів доларів у створення студентського містечка європейського рівня на території колишньої військової частини у Луцьку. Предметом дискусії є лише земельна ділянка, над чим ми нині теж працюємо...
P.S. У газеті «Наш університет» у статті «Гості нашого університету» згадано і газету «День»: вміщено фото головного редактора Лариси Івшиної на відкритті останньої фотовиставки. «Добре знаний гість нашого вишу — головний редактор газети «День» Лариса Івшина, — пише у статті. — Вона не тільки привозить сюди виставку фоторобіт своєї газети, а й читає лекції, остання з яких — «модернізація та ідентичність України».
