Нагальною потребою для стабільного розвитку вітчизняної економіки є зменшення рівня інфляції. «Жодна категорія не може змиритися з тим, що за 4 місяці 2008 року стала бідніше на 13%. Це серйозний виклик, і я хотів би звернути увагу всіх, у тому числі й уряду, що сьогодні ми повинні оголосити загальнонаціональну, зрозумілу для всіх... реальну програму боротьби з інфляцією», — підкреслює Президент України Віктор Ющенко. Це питання, дiйсно, є найактуальнішим для громадян України. Воно може також стати вирішальним для виборів 2009 року.
На жаль, багато хто з депутатів Верховної Ради та членів уряду вважають головним, щоб доходи населення в країні зростали швидше за ціни. Тож ростуть ціни на вітчизняні товари, а також суттєво зростає імпорт. Намагання компенсувати населенню втрати від підвищення цін на енергоносії шляхом збільшення зарплати на 33%, при прогнозі зростання реального ВВП у 2008 р. лише на 6,8%, є нічим іншим, як введенням «інфляційного податку» на заощадження того ж таки населення. Це сильно вдарить як по середньому класу, так і по малозабезпеченим верствам населення, а також знецінить обігові кошти підприємств.
Але зростання собівартості продукції внаслідок подорожчання енергоносіїв не можна компенсувати збільшенням зарплати, бо додаткові витрати на неї збільшать і собівартість продукції вітчизняних підприємств, зробить її неконкурентоздатною як на світовому, так і на внутрішньому ринку.
Подорожчання енергоносіїв може бути компенсовано лише шляхом суттєвого прискорення процесу заміни застарілих технологій та засобів виробництва на сучасні, продуктивніші та енергоефективні технології та засоби виробництва.
Значний внесок до нинішнього рівня інфляції зробило підвищення цін на продовольчі товари. Уряд запевняє, що через п’ять-шість місяців ситуація покращиться. Безумовно, адже вже у вересні матимемо новий повноцінний врожай! Та чи означає це, що ці п’ять місяців люди мають недоїдати? Урядовці кажуть, що для покращання ситуації вони підвищують випереджальними темпами зарплати. При цьому забувають, що від цього ні м’яса, ні молока на ринку більше не буде, а відтак ціни на продукти харчування ще більше зростуть. Отож треба за ці п’ять місяців за рахунок імпорту збільшити пропозицію, наситивши внутрішній ринок якісними продуктами харчування. Для цього потрібно лише тимчасово знизити мито на ввезення продуктів харчування.
В умовах, коли інфляцію вже розкручена майже до 13% і є сформовані в суспільстві інфляційні очікування, заклики до ще більшого підвищення розміру мінімальної зарплати у відриві від реальних темпів зростання ВВП, це не що інше, як заклики до ще більшої інфляції! Чому вона зросла? Про це вже сказано дуже багато. Набагато менше у нас приділяється уваги тому, як можна її здолати.
Рецепт № 1: необхідно забезпечити швидке зростання обсягів виробництва та реалізації вітчизняних товарів і послуг. А для цього урядові можна рекомендувати здійснити «Концепцію розвитку внутрішнього ринку України в умовах відкритої економіки», яка передбачає використовувати як головний фінансовий інструмент для досягнення цієї мети стимулюючий споживчий попит, на який суб’єкти економічної діяльності країни ще встигають відгукнутися адекватним збільшенням товарної пропозиції без збільшення цін виробників та споживчих цін. Таким чином можна забезпечити стабільно високі темпи зростання економіки, суттєве покращання сальдо торговельного балансу та максимально швидких темпів зростання реальної зарплати при мінімальному рівні інфляції. При цьому остання зростатиме, випереджаючи темпи приросту ВВП, і одночасно повинна тісно пов’язуватися з ним через змінного коефіцієнту збільшення темпу приросту мінімальної зарплати.
При прогнозному показнику темпу приросту ВВП, затвердженому Кабміном у розмірі 6,8%, темп приросту розміру мінімальної зарплати у 2008 р. за концепцією мав би бути закладений у бюджеті на рівні 12,96% замість 31%.
Враховуючи, що попередній варіант бюджету на 2008 р. уже схвалено, є мінімум два варіанта дій. Перший — догматично виконати популістську передвиборчу обіцянку як регіоналів, так і «помаранчевої» коаліції щодо підвищення мінімальної зарплати в 2008 р. до 515 грн. з 1 січня, до 525 грн. з 1 квітня, до 545 грн. з 1 жовтня та до 615 грн. з 1 грудня і отримати сильне незадоволення населення від значного стрибка цін на продукти харчування та товари широкого вжитку.
Другий варіант виходить з того, що уряд мав би чесно сказати громадянам, що зовнішні чинники змінились через подорожчання газу, вплив cвітової фінансової кризи та кризу на світовому ринку продовольства, тому задля втримання темпів зростання цін і забезпечення цим самим підвищення розміру реальної зарплати, мінімальна зарплата зростає з 1 січня до 515 грн. та з 1 квітня до 525 грн., а підвищення з 1 жовтня та з 1 грудня не проводяться.
Підвищення зарплати на 15% замість 33% одразу знизить інфляційні очікування у суб’єктів підприємницької діяльності і не викликатиме необхідності значного перегляду цін. При цьому треба довести до відома населення, що подорожчання комунальних послуг у 2008 р. не буде (або лише на 10%), а всі витрати від подорожчання газу будуть покриті з бюджету. І це не є питанням правої чи лівої ідеології, це — оптимальна траєкторія розвитку економіки та забезпечення максимального рівня реальної зарплати.
Подальше ж збереження практики збільшення розміру мінімальної зарплати на (24 — 40% на рік) у відриві від реальних темпів зростання ВВП, за умови збереження курсової стабільності гривні, призведе до суттєвого збільшення частки імпортних товарів на внутрішньому ринку і не сприятиме зростанню частки вітчизняних товарів, сприятиме подальшому зростанню від’ємного сальдо торговельного балансу країни, що призведе до «проїдання» валюти, що надійшла від зовнішніх інвестицій в економіку країни, і значно підвищить ризики суттєвого збільшення рівня інфляції.
