Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Ціновий стрибок по-житомирськи

Регіональна ситуація як дзеркало загальнодержавних колізій
23 квітня, 2008 - 00:00

Дані Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області свідчать про значне подорожчання основних продуктів харчування та паливних матеріалів. За перші три місяці нинішнього року хліб із житньо-пшеничного борошна (себто чорний, або, точніше, сірий) подорожчав проти кінця минулого року на 15%, паляниця з пшеничного борошна вищого гатунку (що у народі називають білим хлібом) — майже на 18%. У таких же межах зросла вартість курятини в тушках — на 15,7%. А найбільше, за цими даними, подорожчало вершкове масло — на 51,5%, і олія соняшникова — на 33%.

Однак дані по маслу викликають деякі сумніви. Як постійний покупець автор може засвідчити, що ціна 72 процентноговершкового масла прийнятної якості на продуктовому ринку майже досягла нинішнього рівня ще наприкінці минулого року. Але дивно, що ціна масла зросла набагато більше, ніж молока (1%) і сметани (2%).За законами логіки, зростання вартості масла повинно б (із певними корективами) відповідати змінам цін на молоко і сметану, оскільки ці продукти є сировиною для його виробництва. Залишається припустити, що, як і раніше, під приводом загального підвищення, переробники поспішають зірвати свій куш, а постачальники сільськогосподарської продукції, як це часто відбувалось і раніше, залишаються при «піковому» інтересі.

Підскочили з весною й ціни на паливо. Середня ціна бензину найбільш популярної марки А 95 і дизпалива — 5,77 гривні,що на 12—13% вище рівня кінця попереднього року. Але у березні почало дешевшати вугілля для населення — і це виправдано — на дворі весна. Та все ж за підсумками першого кварталу воно подорожчало на 17%. Чи варто говорити, про ті недобрі слова, якими згадує більшість жителів області очільників української влади? Що Президента Віктора Ющенка, що прем’єр- міністра Юлію Тимошенко.

Схоже, що про інтереси наших співгромадян, які живуть на фіксовані доходи (зарплати чи пенсії) і потерпають від стрибків інфляції, більшість наших політиків згадують тільки для проформи. Це — аморально. А от прем’єр-міністру Юлії Тимошенко зараз, мабуть, саме час дуже серйозно замислитися над тим, що їй краще — не виконати деякі свої обіцянки, озвучені під час останніх парламентських виборів, чи допустити високу інфляцію, яка викликана не в останню чергу напливом «пустих грошей» — через виплату знецінених заощаджень «Сбербанку» колишнього СРСР та інших підвищених соціальних виплат. На думку деяких аналітиків, зараз уряд намагається «стиснути» грошову масу. Та є ще дуже істотна обставина, про яку в якості нинішнього і майбутнього виправдання вже заговорила прем’єр — гальмування (і Президент тут зіграв провідну роль. — В.К. ) приватизації «важковагових» об’єктів. Тобто у цьому випадку Тимошенко здатна використати собі на користь, в принципі, невигідну ситуацію. Бо може примусити виправдовуватися В.Ющенка. А сама «вмити руки».

Валерій КОСТЮКЕВИЧ, «День»
Газета: 
Рубрика: