Електровудочки, остроги, «драчі», «зашморги», «телевізори», «павуки», капкани — всі ці та інші пристрої, якими браконьєри знищують тварин, були представлені в Київському еколого- культурному центрі на виставці знарядь браконьєрства, присвяченій початку антибраконьєрської всеукраїнської операції «Нерест». За словами директора центру Володимира Борейка, ці засоби були вилучені у браконьєрів під час рейдів, які нещодавно проводили екологи. Наприклад, найпоширенішим знаряддям, котрими користуються недобросовісні рибалки, є сітка-«китайка», яка виловлює все живе, що є в річці: починаючи від риби і закінчуючи жабами та равликами. Оскільки ця снасть одноразова, то її залишають у річці, а потім у неї постійно потрапляють мешканці водоймища. Механізм дії саморобних переметів трохи інший — риба чіпляється на крючки, яких тут налічується до сотні (таким чином, за один раз можна впіймати до 5—10 кілограмів риби). А от «тризуби», петлі, капкани призначені для вилову зайців, лисиць, косуль. Нерідко тварини, які потрапляють у такі пристрої, аби вибратися на волю, відкушують собі лапки... Та найжахливіше те, що всі ці знаряддя браконьєрства, заборонені для використання при риболовлі та полюванні на тварин, можна вільно придбати на ринках.
За інформацією юриста «Екоправо- Київ» Галини Левіної, щоб припинити незаконний продаж браконьєрських снастей і цим знизити рівень браконьєрства, необхідно ввести відповідні доповнення до Правил торгівлі на ринках, які забороняють реалізацію браконьєрських снастей. Адже саме це дає юридичну основу правоохоронним органам штрафувати порушників.
— Близько 40 міст України (Харків, Хмельницький, Запоріжжя, Вінниця, Сімферополь, Ужгород та інші) вже прийняли такі доповнення, і ситуація там змінилася на краще. У Дніпропетровську, наприклад, активно борються з браконьєрами самі мешканці міста: про випадки продажу заборонених снастей повідомляють до міськради та правоохоронних органів. А от виконкоми Донецька, Одеси і Львова під різними приводами відмовляються затвердити доповнення до Правил торгівлі на ринках і цим сприяють поширенню браконьєрства, — повідомила Галина Левіна.
На думку голови Громади рибалок України Андрія Нелипи, щоб успішно боротися із браконьєрством, необхідно збільшити розміри штрафів та внести поправки до Адміністративного кодексу України з тим, щоб надати повноваження при затриманні браконьєрів громадським інспекторам.
— Нині на 63 тисячі водойм у нас налічується 900 офіційних рибінспекторів. Тому вони фізично не встигають полювати за всіма браконьєрами. А от якщо до цієї справи долучаться ще й інспектори з громадських організацій, то, переконаний, ситуація значно поліпшиться, — зазначив Андрій Нелипа.
Також пан Андрій підкреслив, що працівники жодного відомства, хоч би яким воно було впливовим, не вправі полювати чи рибалити у заборонений час та в заборонених місцях. Тому, якщо хтось розмахуватиме перед інспектором якимось «солідним» посвідченням, то той не тільки зобов’язаний затримати браконьєра, а ще й має повідомити про такий випадок за місцем його роботи. Оскільки нині в Україні розпочинається широкомасштабна операція «Нерест», то до полювання на браконьєрів, окрім рибінспекторів, долучаться й екологи.
