Київ не розділяє позицію ЄК
Україна вважає неприйнятною положення комюніке Єврокомісії щодо реалізації Європейської політики сусідства (ЄПС) 2007 року, яке визначає майбутній розвиток у відносинах між Україною та ЄС тільки у форматі партнерства. Про це зазначається в розповсюдженому коментарі прес-служби МЗС України. МЗС підкреслює, що ключові принципи ЄПС не відповідають стратегічним інтересам України отримати в перспективі членство в ЄС. «Важливо також зрозуміти, що успіх у реалізації Плану дій Україна—ЄС є наслідком політичної волі й наполегливих зусиль української сторони з метою проведення внутрішніх реформ, необхідних для досягнення відповідності критеріям членства в ЄС, а не результатом, як це трактується в комюніке, успішності ключових принципів ЄПС щодо України», — зазначається в документі. «Пропозиції, що містяться в рамках ЄПС, не мають цінності для України, оскільки практично всі вони вже реалізовані в двосторонніх відносинах. Разом із тим, ключові для України пріоритети, передусім, про перспективи введення безвізового режиму, не передбачає політика сусідства», — підкреслює МЗС.
Гору пропонують особливі повноваження
У разі перемоги на виборах Барак Обама, який домагається висунення кандидатом від демократів на посаду президента США, хотів би бачити у своїй адміністрації Альберта Гора. Найближчим часом кандидат офіційно запропонує відповідальну посаду свого заступника колишньому віце-президенту США. Про свій намір Обама оголосив на мітингу в штаті Пенсільванія в рамках підготовки до первинних виборів, призначених на 22 квітня. «Так, я збираюся запросити Альберта Гора. Я запропоную йому особливі повноваження з координації наших дій у боротьбі зі змінами клімату», — заявив Обама. Нагадаємо, Гор став лауреатом Нобелівської премії світу за 2007 рік за вивчення наслідків глобальних кліматичних змін, викликаних діяльністю людини, і вироблення заходів із їхнього можливого запобігання. Примітно, що Гор обіймав високу посаду в адміністрації Білла Клінтона, дружина якого Хілларі також бере участь у нинішній гонці за право стати кандидатом у президенти США від Демократичної партії. Альберт Гор балотувався в президенти 2000 року, але програв Джорджу Бушу.
У США пригадали Мартіна Лютера Кінга
Учора в США віддали шану пам’яті Мартіна Лютера Кінга — відомого борця за громадянські права темношкірих. 40 років тому — 4 квітня 1968 року — він був застрелений у готелі «Лоррейн» у Мемфісі, де працював над текстом нової проповіді. Тепер у цьому приміщенні відкритий Національний музей громадянських прав. Шану пам’яті легендарного суспільного діяча віддали і відомі політичні діячі, в тому числі претенденти на посаду президента країни. Зокрема, сенатор-республіканець Джон Маккейн поклав вінок у Національному музеї громадянських прав. Претенденти на Білий дім від Демократичної партії — сенатори Хілларі Клінтон і Барак Обама — виступили в різних штатах із промовами, присвяченими Кінгу. Більшість американців зі шкільної лави знають про знамениту промову Кінга, що починалася словами «У мене є мрія». Багато хто пам’ятає й про те, що крім боротьби за права темношкірих американців, Кінг підіймав й інші життєво важливі питання, які актуальні нині, зокрема, виступав проти бідності та мілітаристських настроїв.
Схефферу не вистачатиме Путіна та Буша
Генсек НАТО Яап де Хооп Схеффер попрощався з президентом РФ Володимиром Путіним і президентом США Джорджем Бушем, які залишають посади глав держави. «Я кажу «до побачення» двом «батькам-фундаторам» комісії — це президенту Росії Володимиру Путіну, який переходить на нову посаду, — сподіваюся ми з ним побачимося — і Джорджу Бушу, президентський термін якого закінчується через кілька місяців», — заявив Генсек на прес-конференції щодо підсумків засідання Ради НАТО—Росія. «Я повинен подякувати Бушу не тільки за роботу в Раді НАТО—Росія, але й за підтримку, яку він надав нашій організації для встановлення принципів свободи та демократії», — зазначив Генсек НАТО. За його словами, члени Ради Росія— НАТО подякували президентам Росії та США за їхній внесок у роботу. «Їх безумовно нам не вистачатиме», — підкреслив Схеффер. Він нагадав, що Путін і Буш, які закінчують свої президентські терміни, були серед тих, хто поставив свої підписи під Римською декларацією 2002 року, що проголосила створення Ради Росія—НАТО.
