Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

3 квітня, 2008 - 00:00

3 квітня

Як часто ми змінюємося? Складаємо, як дитячі речі, з яких виросли, старі звички, давно прочитані книжки, наївність, мрійливість, прогулянки босоніж під літнім дощем... Але це так, дрібниці; ми ж дорослішаємо. А як часто ми змінюємося задля когось (або через когось)? Найбільше це стосується, мабуть, наших друзів та коханих. Хоча ні, друзі сприймають нас такими, якими ми є насправді — не кращими й не гіршими. А от об’єкти симпатії... Для них (точніше, нього) хочеться бути ідеалом, причому — в усьому. От і ховаємо кігтики до слушного часу, мило всміхаємося, муркотимо... А потім звикаємо — і справді, невже краще постійні сльози, сварки та капризи? Адже, хоч вони й підтримують модний нині образ самовпевненої та незалежної дівчини, але... Що важливіше: бути модною чи коханою?

Маргарита ТРОЯН, «День»
Газета: