Два тижні тому 14 українських полярників ХII Антарктичної експедиції передали свою варту колегам і з чистою совістю залишили станцію «Академік Вернадський», де вони перебували з 5 березня 2007 року. Наразі вони звітують перед науковцями Українського антарктичного центру про виконану роботу. Як переконаний начальник станції Віктор Тарасов, iз своїм завданням вони впоралися на всі сто: провели низку метеорологічних, геофізичних та біологічних досліджень, встановили нові системи зв’язку з великою землею, в тому числі iнтернет, облаштували мікробіологічний павільйон сучасною технікою, що дозволить детальніше вивчати живі організми, а також передали українським лабораторіям зразки антарктичного грунту, води та мікроорганізмів з тих ділянок материка, фізичний стан яких нагадує природу на Марсі чи Юпітері.
— Усі ці зразки детально проаналізують науковці, приміром, визначать рівень солоності та забрудненості води, наявність бактерій у мікробіологічному середовищі тощо, — продовжив Віктор Тарасов. — Для пересічних громадян це, можливо, не має ніякого значення, але для нас, науковців, результати цих експертиз будуть украй важливими. На основі цієї інформації можна проводити космічні дослідження, чим, до речі, і займаються наші зарубіжні колеги. На жаль, в Україні на це поки що не вистачає коштів.
Саме через недостатнє фінансування українські експедитори ще й досі не проводять самостійних океанологічних досліджень, які нині в Антарктиді найпопулярніші, адже йдеться про пошуки запасів нафти поблизу берегів материка. Наразі Антарктида залишається нічийним континентом, тому про видобування з її надр чорного золота говорити немає підстав (як стверджують науковці, на деяких частинах континенту нафта міститься всього на глибині кількох метрів). Але все може змінитися, як тільки в Антарктиди з’явиться власник. Наразі стан океану навколо всього материка вивчає 53-я російська експедиція. За запрошенням російських колег серед її учасників є також український вчений — Юрій Артамонов, тож унікальною інформацією про поклади нафти (якщо така буде) частково володітиме й Україна.
Серед іншої важливої роботи полярники не забували визначати рівень магнітного поля над Антарктидою. Як зазначає геофізик Микола Старінець, ця інформація вкрай необхідна для авіаторів, які здійснюють польоти, орієнтуючись саме на показники магнітних полів між Північним та Південним полюсами. А через те, що магнітне поле Землі час від часу змінюється, його коливання треба фіксувати щодня, аби давати достовірну інформацію працівникам авіації. До речі, цього року на станції випала рекордна кількість снігу, чого не було протягом останніх десяти років, а також були зафіксовані найсильніші пориви вітру. Це свідчить про те, що наслідки глобального потепління даються взнаки навіть в Антарктиді, яку взагалі вважають світовою «кухнею погоди».
Більшість учасників експедиції переконані, що Україні треба впроваджувати нові напрями досліджень в Антарктиді, зокрема, відкривати нові станції, просуватись углиб континенту, вивчати унікальний мікробіологічний світ у районі так званих сухих долин, де під час антарктичного літа немає ні снігу, ні криги й росте чимало цікавих рослин. Поки що вчені обмежуються роботою на єдиній станції України «Академік Вернадський».
