На засіданні Ради національної безпеки й оборони, присвяченому проблемам у приватизації, прийняті знакові рішення, які дозволяють стверджувати, що в політиці держави в цій сфері пролунали певні зміни. Схоже, відтепер тут можна говорити про обмеження вольового підходу й переведення управління цим процесом на законодавчий рівень. Відповідно, рішучого наступу на цьому фронті, що планувався урядом, швидше за все, не буде. Як повідомила журналістам секретар РНБО Раїса Богатирьова, коментуючи підсумки п’ятничного засідання цього органу, Кабінет Міністрів і Фонд державного майна протягом двох місяців повинні розробити програму приватизації та відповідні зміни до українського законодавства. При цьому вона допустила, що терміни можуть бути змінені у зв’язку з тим, що парламент нині практично не працює. Словом, уряду Юлії Тимошенко буде нелегко взяти таку високо підняту планку соціальних зобов’язань... Тим більше, що в січні зростання ВВП становило лише 4,9%, що, схоже, вказує на ймовірність повторення в Україні 2005 року.
Проте державне регулювання процесу приватизації не можна розглядати лише у світлі діяльності нинішнього уряду. Йдеться про ефективність і конкурентоспроможність країни взагалі. Її в цьому випадку, нехай і дуже спрощено, можна уявити у вигляді металургійного підприємства, де нагромадилося немало металолому. Що буде, якщо керівництво не потурбується своєчасно про сировинну базу, а сподіватиметься виключно на старе «залізо»? Так що в РНБО є всі підстави непокоїтися через відсутність правових механізмів захисту інтересів держави у сфері приватизації та наполягати на персональній відповідальності за прийняття рішень у цій галузі. Богатирьова зазначає, що в цій сфері існують «певні лобістські тенденції», а також вияви корупції. На її думку, в Україні відсутнє законодавче обмеження участі іноземних інвесторів у приватизації стратегічних об’єктів, «не створені такі блокуючі механізми, які могла б застосовувати держава для нейтралізації загроз національної безпеки».
Характерно, що Богатирьова вперше в новітній українській історії порушила питання про підведення межі під приватизацією, оскільки в країні залишилося дуже небагато об’єктів стратегічного значення... «Пропонується завершити основний процес приватизації протягом наступних шести років», — заявила секретар РНБО. Питання лише в тому, якими будуть до того часу темпи розвитку економіки і чи дозволять вони країні існувати без підживлення від минулих (приватизація) і майбутніх (зростання зовнішнього держборгу) поколінь...
Підбиваючи цю умовну межу, Богатирьова не відчула опору поки ще чинного голови Фонду держмайна Валентини Семенюк- Самсоненко, яка також вважає, що Україна підійшла «до критичної межі національної безпеки щодо державного майна».
Семенюк зазначила, що є перешкодою для Кабінету Міністрів «на шляху швидкої приватизації», оскільки наполягає на прозорому і відкритому процесі...
Але тон на засіданні РНБО, природно, задавав Президент України Віктор Ющенко. Він також вважає, що не варто поспішати з проведенням приватизації: «Не повинне стояти питання розпродажу країни будь-якою ціною, це моя концептуальна думка». Він виступив також проти того, щоб держава здійснювала «тотальний контроль над процесами приватизації». А сам Фонд Ющенко охарактеризував як пішака у справі приватизації: «Це — оператор, це — не структура, що визначає політику держави...». На думку Президента, перш ніж винести на приватизаційний конкурс ті або інші об’єкти, необхідно розігріти приватизаційний ринок. «Не можна дивитися на процес приватизації як на розпродаж України. На цей процес потрібно дивитися як на оптимальне розпорядження національними активами», — уточнив Ющенко. Він також засудив ФДМУ за підхід до приватизації найбільших українських підприємств і, зокрема, «Укртелекому». «Я послідовний прихильник того, щоб цю структуру приватизувати. Але держава таким чином представлена в захисті своїх інтересів у цій корпорації, що з кожним роком втрачає активи. Державу витісняють, — заявив глава держави і спрогнозував: — Через три-чотири роки, якщо ми вагаємося, вже нічого буде приватизувати». Президент нагадав, що урядом була запропонована стратегія приватизації компанії «Укртелеком» так званими дрібними пакетами. «Для кого стратегія була розроблена? Для стратегічного інвестора? Очевидно, ні. Інвестор хоче прийти, взяти контрольний пакет і нести пряму відповідальність, — підкреслив Ющенко і зробив висновок: — Така політика, якщо її можна назвати політикою, незрозуміла ні ринку, ні фахівцям і шкодить державним і національним інтересам».
