Після мого відкритого листа до РНБОУ, якого було оприлюднено 22 січня 2008 року, в День Соборності України — листа, що був спричинений загостренням тривожних тенденцій у вітчизняному телерадіопросторі, та після мого інтерв’ю на цю ж тему «Масову свідомість в оренду» («День», 01.02.08) — особливо пильно стежу: чи сколихнула піднята проблематика нашу спільноту, чи бува не перебільшив я відчуття загрози моральному здоров’ю нації від нашого рідного телебачення і радіомовлення, і основне — чи є люди, готові долучитись до вирішення надзвичайно важливого суспільно-значущого завдання?
Дискусія відбулась. Дискусія триває. Суспільство потребує від своїх чільників втручання в цю ситуацію. Про це свідчать, зокрема, й численні відгуки та пропозиції, висловлені в обговоренні як після мого відкритого листа, так і після попередніх публікацій в «Дні», «Україні молодій»,
«Телерадіокур’єрі», інтернет-виданні «Телекритика»... І це вселяє надію в те, що справу таки буде зрушено на користь українського телеглядача і радіослухача.
Приємно зазначити, що після оприлюдненого відкритого листа до РНБОУ, який став особливо резонансним у порушенні важливої теми захисту національного телерадіомовного простору та дискусії у ЗМІ, Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі та учасники обласних громадських слухань на тему «Проблеми моралі та духовності молодого покоління: вплив інформаційного простору на формування особистості» звернулися з вимогами та пропозиціями до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України з проханням терміново вжити на законодавчому рівні заходів, спрямованих на підвищення рівня моральності та духовності молодого покоління та на боротьбу з негативним впливом інформаційного простору на формування особистості. Зокрема, учасники громадських слухань закликали терміново зобов’язати Національну раду з питань телебачення і радіомовлення разом із іншими наглядовими органами розробити та запровадити нову систему критеріїв для оцінки телевізійної та кінематографічної продукції, яка пропонується для широкого показу на загальнодоступних (зокрема, й кабельних) телеканалах.
Поступово почав змінювати свою програмну політику щодо трансляції «крутого» кіно, що межує з порнографією, телеканал «Кіно», дещо змінюється ставлення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до проблем і перспектив розвитку Національної радіокомпанії України...
І це лише початок. Переконаний — попереду неодмінно будуть більш дієві та продуктивніші кроки як з боку владних інституцій, так і самих телерадіоорганізацій у площині моральності ефіру, створенні якісних пізнавальних, корисних програм, які виховують почуття патріотизму, прищеплюють позитивні людські якості.
Висловлена мною відверта позиція у відкритому листі до Ради національної безпеки та оборони України, на жаль, по- своєму, в дусі тоталітарних часів, була сприйнята керівництвом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. За неповний місяць після оприлюднення листа голова Національної ради Віталій Шевченко, всупереч конституційним нормам та чинному трудовому законодавству, до завершення роботи спеціально створеної ним же комісії «з проведення службового розслідування вчинків М. Гриценка...» встиг оголосити мені дві догани.
Що ж, Бог йому суддя. Але я ні на йоту не шкодую, що відкрито й чесно загострив проблему, яка стосується майбутнього нації. Переконаний, що без зміни ситуації у вітчизняному телерадіомовному просторі говорити про справжню незалежність України зарано...
