Лукашенко чекає на кроки у відповідь від ЄС
Білорусь пішла назустріч побажанням Євросоюзу, достроково звільнивши з в’язниці ряд опозиційних активістів, яких Захід називає політв’язнями і тепер черга за Євросоюзом продемонструвати свої добрі наміри щодо білоруського народу. Про це заявив президент Білорусі Олександр Лукашенко, виступаючи в Білоруському держуніверситеті. Протягом минулого і початку нинішнього років білоруська влада достроково звільнила декількох опозиціонерів, останнім із яких став активіст Молодого фронту Артур Фінькевич, засуджений за політичні графіті. Білоруська влада з минулого року говорить про бажання поліпшити стосунки з ЄС і США, які називають умовою початку діалогу звільнення всіх політичних в’язнів. За оцінками опозиції, зараз у білоруських в’язницях залишається троє політичних ув’язнених, у числі яких колишній кандидат на посаду президента Олександр Козулін, засуджений до 5,5 років в’язниці за організацію масових протестів після президентських виборів 2006 року.
Естонія просить підтримки Брюсселя в суперечці з Росією
Депутат Європарламенту від Естонії Катрін Сакс направила Раді Європейського Союзу запит про позицію Словенії як голови ЄС у зв’язку з естонсько-російськими договорами про сухопутний і морський кордон із Росією. Вона нагадала, що прикордонні договори було підписано 18 травня 2005 року й ратифіковано Естонією в червні того ж року. Проте російська сторона відмовилася визнавати додані парламентом Естонії в законі про ратифікацію договорів посилання на чинність Тартуського мирного договору 1920 року між Естонією і Радянською Росією й відкликала свої підписи. На думку Москви, посилання на чинність документа, який російська сторона вважає історичним, може розглядатися як можливість пред’явлення в майбутньому територіальних домагань до східного сусіда. К. Сакс розцінює позицію Росії як неприпустиму і як «негативний акт щодо всього Європейського Союзу». На її думку, проблема невизнання кордонів Естонської Республіки має для Євросоюзу важливе політичне значення і, тим самим, Естонія потребує підтримки інших країн співтовариства.
Лавров «дає» Ірану 10 років для створення ракет великої дальності
Іран не спроможний створити ракету великої дальності менш ніж за десять років, упевнений глава МЗС Росії Сергій Лавров. «Навіть якщо в іранського керівництва такі плани зі створення ракет великої дальності є, то реалізувати їх неможливо швидше, аніж приблизно за десять років», — сказав він учора на прес-конференції в Женеві. Тому, зазначив С. Лавров, заява США про те, що плани розміщення ПРО в Східній Європі спрямовані проти Ірану, не піддаються критиці. «Наша позиція базується на фактах, а факти такі, що в Ірану, який називається як основна загроза, немає й у тривалій перспективі не може з’явитися ракет такої дальності, від яких мають намір захищатися», — підкреслив глава МЗС Росії. «Нам здаються надмірними заходи з відбиття неіснуючої загрози», — додав він.
Iрак укладе зі США договір про дружбу та співпрацю
Наприкінці лютого Ірак збирається розпочати переговори зі США про укладення договору про дружбу та співпрацю, повідомив глава МЗС Іраку Хошіяр Зібарі. «Найближчим часом ми почнемо переговори з урядом Сполучених Штатів про укладення угоди про дружбу та співпрацю на довгостроковий період», — сказав він учора на прес-конференції в РІА «Новости». Глава МЗС Іраку пояснив, що мета цих переговорів буде полягати в тому, щоб застосувати до Іраку положення сьомого розділу статуту ООН і повернути йому (Іраку) юридичний статус суверенної країни, яким він користувався до 1990 року. За словами міністра, такі переговори повинні розпочатися наприкінці цього місяця. Він також підтвердив інформацію про проведення найближчим часом переговорів Ірану та США щодо ситуації в Іраку. «Черговий раунд переговорів почнеться через декілька днів. Ми зацікавлені в успіху переговорів, оскільки це знизить напруженість між Іраком та іншими країнами й сприятиме поліпшенню обстановки в Іраку та навколо нього», — сказав глава МЗС Іраку.
