Тема світових фінансових негараздів сьогодні одна з провідних. Їхніх наслідків сьогодні ніхто достеменно не може передбачити. Тим не менше, дефіциту прогнозів щодо майбутнього світової економіки сьогодні немає. На жаль, більшість із них — у мінорних тонах. Зокрема, президент Світового банку Роберт Зеллик вважає: «Найгірше — попереду». Голова Міжнародного валютного фонду Домінік Стросс-Кан вказує: «Перш за все нам необхідно відродити нормальну роботу фінансових ринків, проте всі ми зараз піддаємося проблемі глобального дисбалансу, в першу чергу, в економіці США. Національні центральні банки не всесильні, тому всі гравці фінансового ринку повинні разом діяти заради покращання ситуації». Проаналізувавши нинішні тенденції на світовому ринку, експерти на Всесвітньому форумі в Давосі дійшли висновку, що темпи падіння світових ринків залежатимуть від країн третього світу, адже саме їхня економіка на сьогодні розвивається найшвидше. До антикризових дій планує зробити внесок і об’єднана Європа. Про це говорив єврокомісар з питань економіки Хоакімо Альмунія: «Ризик рецесії є в США, але не в світовому масштабі», — стверджує він і додає, що ЄС має всі необхідні інструменти для того, щоб продовжити економічне зростання в 2008 році і «протидіяти цим турбулентностям у США».
Газета «День» поцікавилася у вітчизняних експертів, чи вплине світова фінансова криза на Україну і до чого це може призвести.
Сергій КИСЕЛЬОВ , експерт Національного інституту стратегічних досліджень:
— Є три табори: оптимістів, стриманих оптимістів і песимістів. Оптимісти говорять, що ситуацію, яка зараз склалася на фондових ринках, можна використати навіть на користь України... Ця криза вдарила й по ринку палива, ціни на нього можуть дещо знизитися, а це може бути для нас позитивним — може знизитися експортне мито Росії на нафту. Є також думка, що це може вдарити по Україні, мовляв, інвестори почнуть забирати гроші з фондового ринку, у тому числі й з України. У принципі, певне зниження індексу вже відбулося... Чиновники заявляють, що вплив буде незначним, адже обсяги вітчизняного фондового ринку невеликі: далеко не всі компанії розмістили на них свої цінні папери... Загалом, я вважаю, що буде як негатив, так і позитив. Негатив може бути пов’язаний з падінням індексів на фондових ринках, позитив — зі зниженням ціни на паливо. Гадаю, уряд має всі можливості зробити, аби цей негативний вплив був якомога менший!
Ксенія ЛЯПІНА , народний депутат України (НУ-НС):
— На жаль чи на щастя, Україна не була активно залучена до світових фондових ринків, і прямого впливу від сьогоднішнього стану кризи, на мою думку, ми не відчуємо. Але якщо внаслідок нинішньої світової економічної кризи якийсь афільований або безпосередньо присутній в Україні міжнародний банк збанкрутує, тоді Україна може відчути наслідки кризи. Тож зараз ми дивимося на прогнози: що там з банками, вони навесні мають оприлюднити результати своєї річної діяльності... І якщо якийсь банк матиме серйозні збитки й оголосить про банкрутство, це буде удар по банківській системі. І в цьому може бути вплив на Україну. Проте поки що існують тільки теорії — різні експерти по-різному прогнозують розвиток цієї світової кризи...
Ігор БУРАКОВСЬКИЙ , директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій:
— Поки що криза Україні не загрожує. Хоча для мене на сьогоднішній день по світовій кризі є два великі запитання. Перше: чи буде ця криза тільки у секторі іпотеки і у всьому, що з цим безпосередньо пов’язано, чи, може, спрацює механізм переходу кризи з одного сектору в інший? Якщо вона зачепить інші сектори і будуть великі проблеми, то ясно, що для України це також буде дуже погано як для члена світового співтовариства і ми від цього потерпатимемо.
Що стосується сьогоднішнього дня, то ситуація така: в принципі, криза вже торкнулася певною мірою українських банків — ті залучали відносно дешеві ресурси за кордоном для того, щоб фінансувати такий предмет, як, скажімо, споживче кредитування. Сьогодні залучення цих коштів стало дорожчим і, відповідно, це змушує банки переглядати свої стратегічні плани.
Другий момент: наскільки ця фінансова криза взагалі вплине на країни з економікою, що розвивається, на молоді динамічні країни з ринковою економікою в стані формування. В принципі, ясно, що в таких країнах є великі ризики, але в той же час і великі перспективи. На сьогоднішній день ми не можемо говорити про якийсь такий однонаправлений вектор впливу ситуації на світових фондових ринках і, очевидно, поки що йдеться про проблеми великих гравців, які тут працюють і будуть реструктуризувати свої активи в якийсь банк. Ясно, що він у тій реструктуризації буде дивитися, чи потрібна йому Україна, чи не потрібна, а інші будуть це питання по-іншому розглядати, тому в даному випадку, я думаю, ми бачимо зростання вартості ресурсів, але це відбувається для всіх. І поки що якихось таких дуже загрозливих речей, які б говорили про катастрофу, я не можу навести.
Ярослав ЖАЛИЛО , президент Центру антикризових досліджень:
— Зараз ще важко говорити однозначно, тому що експерти розходяться в думках щодо того, наскільки ця криза є глибокою і тривалою. Небезпечно, якщо це дійсно буде затяжна криза, яка вразить не тільки фінансовий сектор, а й взагалі призведе до зниження темпів зростання економік світу. Зараз є загальна тенденція пониження, і зрозуміло, що так і триватиме. Тому треба розглядати дві частини. Перша — це моментальний вплив. Я не думаю, що він якось принципово на щось вплине, адже ми ще не інтегровані в міжнародний фінансовий ринок, як бачимо — на щастя. Що стосується курсів основних валют, то євро у нас і без того зростає, долар же номінально стабільний, а через інфляцію реально знижується, так що це нормально.
У довгостроковому впливові ми матимемо, очевидно, зниження попиту на український експорт на зовнішніх ринках. Бо експрот — це важливий чинник економічного зростання, відповідно, ми матимемо сповільнення темпів зростання економіки. По-друге, можливо, що ми матимемо підвищення інтересу до фінансових активів України з боку іноземного капіталу, який тікатиме зі світових ринків, що падають, але може бути зацікавлений у більш стабільних українських активах. Тим більше, якщо ми дійсно будемо демонструвати номінальну стабільність гривні.
Третій момент, який залежить від справді затяжних процесів. Якщо вони такими будуть, то, звичайно, можна буде говорити про необхідність послаблення орієнтації на привя’зку курса до долара. Хоча експерти стверджують, що нижче, ніж нинішнє співвідношення, близьке до 1,5, щодо євро доллар не впаде.
Останній момент. У минулому році наші основні фінансові структури виходили на зовнішній ринок запозичень і залучали фінансові ресурси. В принципі, кризові явища і стагнація, якщо вони розвернуться на світовому фінансовому ринку, можуть навіть посприяти залученню дешевших ресурсів. Це може дати нове дихання корпоративному запозиченню. Експерти прогнозували, що в цьому році такі зростання запозичень послабнуть через підвищення ризиковості українських суб’єктів фінансової сфери. Тому третій момент — це щодо запозичень.
Насправді ж усе залежить від того, наскільки тривалою буде криза. Відомо, що світовий фінансовий ринок лихоманить досить часто і кожен раз кажуть, що це вже все. Мені здається, що поки що ознак якихось апокаліптичних настроїв немає. З іншого боку — тільки час все покаже.
