Перемогу київського «Динамо» на футбольному турнірі в Ізраїлі можна вважати першим маленьким, але дуже мажорним акордом до тієї величезної симфонії, яку нашій країні, її спортивній громадськості, державним структурам і бізнес-співтовариству належить спільно написати до 2012 року, коли Україні й Польщі доведеться приймати фінальну частину чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Але аплодуючи цій перемозі, нам не слід забувати, що час уже пішов. Він невблаганно відраховує дні. Але, підготовка до цієї неординарної події поки що вимірюється в нас не годинами й не добами, а місяцями. Відповідно до вказівки Президента, січень мав стати останнім місяцем робіт з планування, а в лютому вже слід завозити обладнання й починати будівельні роботи, реконструювати спортивну інфраструктуру.
Шкода, але справа в нас, як відомо, за казкою не встигає. Хоча деякі початкові паперові справи до кінця лютого вже дійсно були завершені. Про свої програми підготовки до чемпіонату вже відрапортували Київ, Львів і Одеса. Кажуть, десь в одній з держустанов, відповідальних за підготовку Євро- 2012, уже є й загальнодержавна програма. Щоправда, її ще мало хто бачив і читав, і, можливо, тому дехто стверджує, що складається вона поки що з одних гасел, а хто конкретно й за що відповідає і що в які терміни належить зробити, з неї не зрозумієш...
У четвер про це, зокрема, йшлося на «євродебатах», організованих у Києві Європейською бізнес-асоціацією, а з ранку в інформагентстві УНІАН — на прес- конференції відбулася перша презентація Нацагентства з питань підготовки й проведення Євро-2012. Увечері її практично повторив, але вже для інвесторів, голова Нацагентства Євген Червоненко. Саме він грав першу скрипку на «євродебатах», піднімаючи своєю енергією й упевненістю віру українців у те, що вони все ж таки впораються з підготовкою до футбольного чемпіонату, хоча сьогодні, будемо чесними, на цьому полі практично ще ніякий «кінь не валявся».
Запорізький губернатор і все ще діючий завзятий спортсмен, схоже, здатен привнести в «євросправу» ту нову енергію, якої завжди бракує нашим чиновникам. У кулуарах він говорив журналістам, що вже майже не живе вдома, а проводить весь свій робочий і вільний час у літаках, вертольотах і автомобілях, проводячи переговори з майбутніми інвесторами. Більше того, він, схоже, навіть збирається дещо відсунути чиновників від керівництва цим процесом, аби до їхніх рук менше «прилипало». На «дебатах» Червоненко озвучив пропозиції — передати всі тендерні процедури, пов’язані з будівництвом об’єктів для Євро-2012, одній із п’яти (після її перемоги на конкурсі) провідних юридичних компаній світу. І їй же або іншій, не менш авторитетній компанії, він пропонує доручити оцінку інвестиційних пропозицій української сторони. «Якщо там буде її висновок і печатка, — говорить він, — інвестицій довго чекати не доведеться».
У тому, що Україна отримає необхідні інвестиції, Червоненко практично не має сумнівів, хоча, на перший погляд, завдання зібрати потрібну суму ($20 мільярдів) виглядає не просто амбіційним, а непідйомним (з урахуванням того, що за всі попередні роки незалежності Україна мобілізувала $30 мільярдів). Найбільше голову Нацагентства непокоять два чинники. Перший — це те, що кошти, що виділяються бюджетом на підготовку чемпіонату, можуть бути розпорошені між поки що не чітко визначеними розпорядниками (до речі, Нацагентство до них поки аж ніяк не належить, оскільки не згадується в законі про організацію й проведення чемпіонату в Україні, куди треба тепер вносити відповідні зміни), а це й Міністерство молоді, спорту та туризму, й Мінекономіки, й Мінбудрегіонрозвитку (до речі, перші два на «євродебатах» чомусь не були присутні). Друга перешкода, про яку на «євродебатах» багато разів говорив і Червоненко, й інші з-поміж тих, хто виступав і ставив запитання, — це горезвісні 600 дозволів на будівництво (щоправда, хтось уточнив, що ця цифра надто перебільшена, зате сам Червоненко натякав, що отримати їх у чиновника, який розуміє, що його зарплата явно не відповідає займаній посаді, буде дуже важко). Щодо цього досвідчений у таких справах губернатор, а також голова Мінбудрегіонрозвитку й екс-мер Львова Василь Куйбіда клялися в тому, що створять «єдине інвестиційне вікно». Добре було б, звісно...
Але сьогодні, незважаючи на бурхливу діяльність Нацагентства, до цього може ще й не дійти. Хоч як це дивно, досі ще не вирішене питання зі зносом будівлі перед Олімпійським спортивним комплексом у Києві. І це ще не все. Як стверджують представники опозиції в Київраді, столичний мер досі не підписав угоди з УЄФА про проведення чемпіонату. За нього це, як стверджують, зробив не уповноважений на це радою рядовий депутат.
